Меншиков Володимир Олександрович
| Володимир Меншиков | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | |||||
| Громадянство | СРСР, Росія | ||||
| Народження |
13 жовтня 1920 Москва, Російська СФРР | ||||
| Смерть |
13 жовтня 2000 (80 років) Москва, Росія | ||||
| Спорт | |||||
| Країна |
 СРСР | ||||
| Вид спорту | хокей з м'ячем, футбол, хокей з шайбою, хокей на траві | ||||
| Спортивне звання |
 | ||||
| Клуб | ЦСКА (Москва) | ||||
| Команда | |||||
| Участь і здобутки | |||||
| |||||
Володимир Олександрович Меншиков (13 жовтня 1920, Москва, СРСР — 13 жовтня 2000, Москва, Росія) — радянський спортсмен і тренер. Заслужений тренер СРСР (1957).
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Спортивну кар'єру розпочинав у хокеї з м'ячем виступами за московські команди «Динамо» (1935—1937) і «Спартак» (1937—1938). Потім перебував на Далекому Сході, грав за збірну Хабаровська.
Після завершення Другої світової війни був переведений до Центрального спортклубу Радянської Армії. Під керівництвом Бориса Аркадьєва провів два матчі в чемпіонаті СРСР. У вересні 1946 «команда лейтенантів» поступилася московським «Крилам Рад», а в липні 1947 — перемогли тбіліське «Динамо». У першій грі заміняв Івана Кочеткова, у другій — Костянтина Лясковського.
У повоєнний час в Радянському Союзі бурхливо почав розвиватися канадський хокей. У складі ЦБРА — тричі ставав переможцем чемпіонату СРСР. Його партнерами тоді були Всеволод Бобров, Анатолій Тарасов, Євген Бабич, Володимир Никаноров, Микола Сологубов, Іван Трегубов та інші. За сім сезонів в елітному дивізіоні закинув 45 шайб.
1953 року очолив команду «армійців» з бенді. У перших сезонах був граючим тренером ЦСКА. Старший тренер збірної Москви — переможця Спартакіади народів СРСР 1957 року. Входив до тренерського штабу збірної СРСР на першому чемпіонаті світу. Радянська команда здобула золоті нагороди, а тренерам Всеволоду Виноградову і Володимиру Меншикову були присвоєні почесні звання «Заслужений тренер СРСР».
В середині 60-х років працював з футбольною командою Групи радянсьих військ у Німеччині (ГРВН). Два сезони керував футбольним клубом СКА (Київ). Кияни виступали у другій групі класу «А» (другий за рівнем дивізіон радянського хокею). 1967 року стали переможцями однієї з трьох зон ліги, а в фінальній частині поступилися «Шахтарю» з Караганди і «Динамо» з Кіровобаду. Наступного сезону поступилися першим місцем у своїй підгрупі львівським «Карпатам». Найбільш відомі гравці тієї команди — Віктор Пестриков, Валерій Веригін, Володимир Трошкін і Павло Богодєлов.
З 1969 року працював у відділі хокею Спорткомітету СРСР. З 1973 — старший тренер команди «Вимпел» з міста Калінінград Московської області (хокей з м'ячем).
У другій половині 70-х років став одним з піонерів радянського хокею на траві. Створений ним підмосковний «Спартак» став переможцем першого Всесоюзного турніру і срібним призером першого чемпіонату СРСР. Запрошував до складу своєї команди гравців з інших видів спорту. Зокрема, Наталя Бузунова[ru] раніше займалася ковзанярським спортом, а Нателла Красникова — баскетболом. 30 квітня 1980 року потрапив в автомобільну катастрофу і отримав перелом ключиці. А 5 травня, за два дні до старту першості СРСР, був звільнений з «Спартака». Наступного сезону «спартаківці» стали вперше і востаннє чемпіонами Радянського Союзу. До успіху їх привів колишній помічник Меншикова Юрій Миколайович Кисельов.
1982 року відгукнувся на пропозицію бориспільського Колоса і за один сезон підняв український клуб з девятого місця до золотих нагород в першості СРСР. Разом з тренером до України з Москви переїхали Нателла Красникова, сестри Олена та Ольга Кондруцькі, з Алма-Ати — Зоя Валуйська. Наступного сезону команда з Київської області стала другою у розиграші Кубка європейських чемпіонів. В наступних сезонах команда з Київської області двічі ставала другою у розіграшах Кубка європейських чемпіонів, на внутрішній арені — одне золото і два срібла чемпіонату СРСР
Також очолював збірну СРСР — срібного медаліста чемпіонату Європи 1984 року (турнір проходив у Франції)
Досягнення[ред. | ред. код]
- Чемпіон СРСР (3): 1948, 1949, 1950
- Другий призер (3): 1947, 1952, 1953
- Фіналіст Кубка СРСР (1): 1953
- Чемпіон СРСР (3): 1954, 1955, 1957
- Другий призер (4): 1956, 1958, 1960, 1962
- Третій призер (2): 1959, 1961
- Віце-чемпіон Європи (1): 1984
- Чемпіон СРСР (2): 1983, 1985
- Другий призер (2): 1979, 1984
- Переможець Всесоюзного турніру (1): 1978
- Другий призер Кубка європейських чемпіонів (1): 1984
Статистика гравця[ред. | ред. код]
Футбол:
| Дата | Турнір | Господарі | Рахунок | Гості | Автори голів | Арбітр |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 13.09.1946 | чемпіонат | ЦБЧА (Москва) | 1-2 | «Крила Рад» (Москва) | Ніколаєв — Сагасті[ru] (2) | Дмитрієв |
| 25.07.1947 | чемпіонат | ЦБЧА (Москва) | 1-0 | «Динамо» (Тбілісі) | Ніколаєв | Усов |
Хокей з шайбою:
| Сезон | Клуб | Ліга | І | Г |
|---|---|---|---|---|
| 1946-47 | ЦБЧА (Москва) | Д-1 | - | 2 |
| 1947-48 | ЦБЧА (Москва) | Д-1 | - | 0 |
| 1948-49 | ЦБЧА (Москва) | Д-1 | - | 4 |
| 1949-50 | ЦБЧА (Москва) | Д-1 | - | 24 |
| 1950-51 | ЦБЧА (Москва) | Д-1 | - | 3 |
| 1951-52 | ЦБРА (Москва) | Д-1 | - | 4 |
| 1952-53 | ЦБРА (Москва) | Д-1 | - | 8 |
Тренерська статистика[ред. | ред. код]
| Роки | Назва команди | Вид спорту | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1953—1962 | ЦСКА (Москва) | хокей з м'ячем | до 1959 року був граючим тренером |
| 1957 | збірна СРСР | хокей з м'ячем | помічник Всеволода Виноградова[ru] |
| 1967—1968 | СКА (Київ) | футбол | |
| 1973—197? | «Вимпел» (Калінінград, Московська обл.) | хокей з м'ячем | |
| 197?—1980 | «Спартак» (Московська область) | хокей на траві | |
| 1982—1985 | «Колос» (Бориспіль, Київська обл.) | хокей на траві | |
| 1984 | збірна СРСР | хокей на траві |
Старший тренер СКА (Київ):
| Сезон | Клуб | Турнір | І | В | Н | П | РМ | О | Місце | Примітка |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1967 | СКА (Київ) | Д-2 | 38 | 20 | 11 | 7 | 47-27 | 51 | 1 з 20 | 2-а підгрупа другої групи класу «А»[1] |
| СКА (Київ) | Д-2 | 4 | 0 | 2 | 2 | 3-6 | 2 | 3 з 3 | фінал другої групи класу «А» | |
| СКА (Київ) | кубок | 1 | 0 | 0 | 1 | 0-1 | 0 | 1/128 фіналу | суперник — «Труд» (Воронеж)[2] | |
| 1968 | СКА (Київ) | Д-2 | 40 | 23 | 11 | 6 | 58-23 | 57 | 2 з 21 | 1-а підгрупа другої групи класу «А»[3] |
| СКА (Київ) | кубок | 6 | 5 | 0 | 1 | 13-6 | 10 | 1/4 фіналу | поступилися донецькому «Шахтарю»[4] | |
| Усього | 89 | 48 | 24 | 17 | 121-63 | 120 | 67,42 % набраних очок | |||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чемпіонат СРСР 1967. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ Кубок СРСР 1966/1967. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ Чемпіонат СРСР 1968. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ Кубок СРСР 1967/1968
Посилання[ред. | ред. код]
- Меншиков Володимир Олександрович [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на сайті ХК ЦСКА
- Меншиков Володимир Олександрович на сайті EliteProspects.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Невозможный Меньшиков (російська) . Легенды советского травяного хоккея. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 6 березня 2020.
| |||||
- Народились 13 жовтня
- Народились 1920
- Уродженці Москви
- Померли 13 жовтня
- Померли 2000
- Померли в Москві
- Заслужені тренери СРСР
- Хокеїсти ЦСКА (Москва)
- Футболісти ЦСКА (Москва)
- Радянські хокеїсти з м'ячем
- Радянські хокеїсти
- Радянські футболісти
- Футбольні тренери СРСР
- Радянські хокейні тренери
- Тренери українських хокейних клубів
- Тренери ФК ЦСКА Київ
- Хокеїсти на траві