Мерзляк Іван Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Дмитрович Мерзляк
Народження 15 квітня 1915(1915-04-15)
Новомихайлівка,
Запорізька область
Смерть 9 березня 1943(1943-03-09) (27 років)
біля с. Петрівка,
Харківська область
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Червоної армії РСЧА
Рід військ  танкові війська
Роки служби 1935—1937, 1941—1943
Звання  Лейтенант
Командування 332-ий танковий батальйон 115-ї танкової бригади
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мерзляк.

Іван Дмитрович Мерзляк (15 квітня 1915 — 9 березня 1943) — радянський офіцер-танкіст, Герой Радянського Союзу (1943, посмертно), в роки німецько-радянської війни командир 332-го танкового батальйону 115-ї танкової бригади, лейтенант.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 квітня 1915 року в селі Новомихайлівка (тепер Чернігівського району Запорізької області) в сім'ї священника. Українець. У 1930 році через репресії батьки Мерзляка змушені були втікати в Маріуполь. Там Іван навчався в школі. Потім працював токарем на заводі «Азовсталь». З 1935 по 1937 роки перебував на дійсній строковій службі в лавах Червоної армії.

У перші дні німецько-радянської війни добровільно пішов на фронт. У боях із нацистами з 1942 року, після закінчення Ульянівського вищого бронетанкового училища. Воював на Воронезькому, Сталінградському, Південно-західному фронтах. Неодноразово він виходив із оточення ворога, який переважав у кілька раз своєю чисельністю. Як командир 332-го батальйону він брав участь у визволенні 30 населених пунктів України. За проявлений героїзм під час бої на курському напряму Іван Дмитрович Мерзляк був нагороджений орденом Червоної Зірки. Загинув 9 березня 1943 під час виконання бойового завдання — визволення с. Петрівка Харківської області.

Іван Мерзляк дуже любив дружину Віру, з якою він одружився 1936 року і свого єдиного сина, Славу, який згодом став льотчиком.

Нагороди, пам'ять[ред. | ред. код]

Нагороджений двома орденами Червоної Зірки. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 червня 1943 року Мерзляку Івану Дмитровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно[1].

Поховано його в с. Петрівка, на могилі встановлено пам'ятник, його ім'я носить місцева школа. У с. Новомихайлівка та смт Чернігівка встановлені бронзові погруддя героя. Центральні вулиці с. Новомихайлівка та с. Петрівка носить ім'я Мерзляка, а також одна з вулиць м. Маріуполь. У Києві на Володимирській гірці та в Москві на Поклонній горі височіють стели з іменами героїв і серед них — ім'я Івана Дмитровича Мерзляка.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 19 июня 1943 года [Архівовано 4 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 23 июня (№ 23 (229)). — С. 3

Література[ред. | ред. код]

  • Єременко, М. (автор-упорядник). Живі у пам'яті. — Чернігівка, 2012.
  • Харчук, Л.І.. Міг бути музей героя // газета «Нива». — 3 листопада 2010 року.
  • Харчук, Л.І.. Пам'ять про Івана Дмитровича Мерзляка — довічна // газета «Нива». — 7 липня 2012 року.
  • Харчук, Л.І.. Безсмертя танкіста Івана Мерзляка // газета «Надежда». — 30 червня 2011 року.
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)
  • Інформація про нагороди І.Д.Мерзляка на сайті «Подвиг народа» (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мерзляк_Іван_Дмитрович&oldid=36379412