Мері Євгенія Андріївна
Мері Євгенія Андріївна | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
6 січня 1918 Нарва, Естляндська губернія, Естонська автономна губернія, Російська республіка | |||
Смерть | 11 січня 1991 (73 роки) | |||
Львів, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна | СРСР | |||
Навчання | Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1955) | |||
Діяльність | художниця | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
|
Євгенія Андріївна Мері (нар. 6 січня 1918, Нарва — пом. 11 січня 1991, Львів) — українська радянська художниця скла; член Спілки радянських художників України з 1960 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 6 січня 1918 року в місті Нарві (нині Естонія). Брала участь у німецько-радянській війні. Нагороджена орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[1].
1955 року закінчила відділення художньої кераміки Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва. Дипломну роботу — ювілейний набір «700 років Львову», захистила на добре (керівник В. М. Руденко)[2].
Працювала у Львові: з 1956 року — на підприємтвах художнього скла; упродовж 1962—1968 років — головним художник фірми «Райдуга». Жила у Львові, в будинку на вулиці Галицькій, № 21, квартира № 7. Померла у Львові 11 січня 1991 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Працювала в галузі художнього скла. Створювала побутовий та декоративний посуд, переважно для серійного виробництва, використовуючи кольорове й тоноване скло. Серед робіт:
- декоративне блюдо «25-річчя возз'єднання українських земель у єдину Українську Радянську державу» (1964);
- «До 700-річчя Львова» (1956);
- «1-й Всесвітній конгрес жінок» (1960);
- «Тополя» (1964);
- «XXIV з'їзд КПРС» (1971);
- «30 років Перемоги» (1975);
- декоративні набори
- «Берізка» (1958);
- «Лотос» (1962);
- «Соняшник» (1967);
- «Дзвінкий» (1968);
- «Мадригал» (1970);
- «З полонини» (1973);
- «Срібло зими» (1973);
- «Синя птиця» (1973);
- «Полум'я осені» (1974);
- «Україна» (1979).
Брала участь у зарубіжних виставках з 1958 року, республіканських та всесоюзних — з 1960 року.
Окремі роботи майстрині зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Державному Російському музеї у Санкт-Петербурзі та Державному центральному музеї сучасної історії Росії у Москві.
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мері Євгенія Андріївна // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 302.;
- Мері Євгенія Андріївна // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 149—150.;
- Мері Євгенія Андріївна // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 397. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- О. М. Сом-Сердюкова. Мері Євгенія Андріївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8346-6.
- Народились 6 січня
- Народились 1918
- Уродженці Нарви
- Померли 11 січня
- Померли 1991
- Померли у Львові
- Випускники Львівської національної академії мистецтв
- Члени Національної спілки художників України
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Майстри художнього скла
- Українські художниці
- Радянські художниці
- Художники Львова