Месне лорд
| Месне лорд |
Месне лорд (англ. mesne lord [miːn][1]) — лорд у феодальній системі, який мав васалів, які володіли землею, але сам був васалом вищого лорда. Завдяки Quia Emptores технічно концепція месного володарства існує досі: поділ володаря садиби між співспадкоємцями, що створює месне лордство.[2][3][4]
В англійському суді в 1863 році було стверджено, що «володар маєтку Месне платить ренту вищому лорду, і ця рента дає йому право отримувати основну ренту з певних ферм».[5]
Месн лорд не володів землею безпосередньо короля, тобто він не був головним орендарем. Його субфеодальний маєток у Священній Римській імперії називався «месним маєтком» або Афтерлехен. Традиційно він є лордом маєтку, який володіє землею від вищого лорда і який зазвичай здає частину землі орендареві. Таким чином, він був проміжним або «середнім» орендарем, статус якого відображено в давньофранцузькому слові mesne сучасною французькою мовою moyen.[6][7]
Меснське панування Поттера Ньютона, ймовірно, у 1166 році належало Герберту де Арче. Меснські лорди продовжували існувати після скасування будь-якої подальшої субфеодації статутом Квіа Емпторес (1290). Проте з часом і втратою записів (за винятком колишніх копігольдських земель) сталося припущення, що більша частина землі належала безпосередньо Короні.[8][9][10]
Титул месного лорда залишався юридичною особою протягом усього ХІХ століття; у 1815 році в Encyclopaedia Londinensiss записано, що «лорд Месне є власником садиби і в силу цього має орендарів, які володіють ним платою, а також копією судового списку; і все ж він вважає себе вищим лордом, якого називають Лордом Верховним».[11][12] Однак заборгованість у спадкоємців месних лордів була скасована Законом про управління маєтками 1925 року.[13]
Див. також[ред. | ред. код]
- Afterlehen
- Землеволодіння
- Quia Emptores
- Лорд маєтку
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ mesne. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ Pickering, W. (1870). Archaeologia Cambrensis. W. Pickering, 1870. с. 13. Процитовано 2 травня 2018.
The Normans...created sub or mesne manors, corresponding to their new partition of the estates.
- ↑ Megarry, R. (2012). The Law of Real Property. Sweet & Maxwell, 2012. с. 29. ISBN 9780414045965. Процитовано 1 травня 2016.
- ↑ Hicks, M. (2012). The Fifteenth-century Inquisitions Post Mortem: A Companion. Boydell Press - 2012. с. 14. ISBN 9781843837121. Процитовано 3 травня 2018.
...land was held of tenants-in-chiefs and mesne lords...Also significant was the partition of estates among co-heirs...
- ↑ Duke of Beaufort, Henry Charles Fitzroy Somerset (1863). In the Common Pleas His Grace the Duke of Beaufort Against John Crawshay Bailey and Others. Watkins, Hooper, Baylis, and Baker. с. 57.
- ↑ Sir William Searle (2002). An historical introduction to the land law page 105 & page 106. ISBN 9781584772620.
- ↑ Mesne lord. Oxford University Press. Процитовано 13 січня 2019.
Mesne lord - A lord in the middle of the feudal hierarchy, i.e. a lord of a manor who held land from a superior lord and who let the land to a tenant.
- ↑ Megarry, Wade and Harpum (2012), The Law of Real Property (8th Edition), 2-018 (p.29)
- ↑ Does feudalism have a role in 21st century land law? (Charles Harpum)
- ↑ Faull, M. (1981). West Yorkshire : an Archaeological Survey to A.D. 1500: The administrative and tenurial framework. West Yorkshire Metropolitan County Council, 1981. ISBN 9780861810017. Процитовано 13 січня 2019.
Potter Newton. Map 19 shows the whole of Gipton as forming part of the manor of Kippax, but this may be an ... Potter Newton The mesne lordship of Potter Newton was probably held in 1166 by Herbert de Arches, who held two knights' fees....
- ↑ Wilkes, J. (1815). Encyclopaedia Londinensis, Volume 13. J. Wilkes, 1815. с. 661. Процитовано 15 січня 2019.
Chapter - LORD:Lord is also a title......Lord mesne is the owner of a manor and by virtue thereof hath tenants holding of him in fee, and by copy of court roll; and yet holds himself of a superior lord called Lord Paramount.
- ↑ The Jurist, Volume 10, Part 1. S Sweet, 1865. 1865. с. 893-895. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ Administration of Estates Act 1925 s. 45(1)(d)