Методи викладання іноземних мов
Серед найпопулярніших сучасних методів навчання іноземних мов виокремлюють такі:
Історичний розвиток методів викладання ІМ[1][ред. | ред. код]
Підхід | Мета | Зміст | Роль вчителя | Особливості |
---|---|---|---|---|
Граматико-перекладний (XVIII ст.) | Вивчити мову для читання текстів | Презентація і вивчення граматичних правил, перекладні вправи | Центральна, авторитарна | Навчання пров. рідною мовою, наголошування на точності |
Прямий метод (XIX ст.) | Вільне володіння мовою | Усна комунікація, основана на взаємодії „питання-відповідь” | Джерело мовлення, має бути носієм мови, ведуча | Не дозволяється висловлюватись рідною мовою |
Метод Пальмера (Велика Британія, 1920-1940) | Практичне володіння усним мовленням ІМ | Попереднє пасивне сприймання, напівмеханічне затреновування, заучування слів і речень | Центральна, контролююча, ведуча | Розроблений словник найуживанішої лексики, увага на заучування, орієнтація на початковий етап |
Аудіо-лінгвальний метод (Ч.Фріз, Р.Ладо, США, 1940-1960) | Вільне усне мовлення, правильна вимова і граматика | Діалоги, численні різновиди усних вправлянь | Центральна, активна, ведуча | Попередження помилок, наочність, механічне тренування |
Ситуативний підхід (Велика Британія, 1940-1960) | Практичне володіння всіма видами МД[2] | Вправи на повторення, імітацію, підстановку | Центральна, ведуча, контролююча | Без РМ[3], уникання помилок, опора на структури, |
Аудіо-візуальний метод (Франція, 1950-і роки) | Прискорене навчання ІМ, всіх видів МД | Діалоги-теми, імітація, аналогія (грам.), лінгвокраї-нознавчий аспект | Ведуча, контролююча, джерело мовлення, недирективна | Ігнорування РМ, навчання дорослих, широке викор-ня наочності |
Інтернет джерела: методи викладання іноземних мов[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Зноски[ред. | ред. код]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |