Метод Фельденкрайза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Метод Фельденкрайза — рухова практика та вид лікувальної фізкультури, яка розроблена Моше Фельденкрайзом (1904—1984) у середині 20 століття та ставить за мету розвиток людини через усвідомлення себе у процесі роботи над рухами власного тіла. Метод Фельденкрайза називають також методом соматичного навчання (somatic education). Стверджується, що метод реорганізує зв'язки між мозком і тілом і таким чином покращує рухи тіла та психологічний стан.[1][2]

Опис методу[ред. | ред. код]

Особливістю методу Фельденкрайза, як рухової практики, є акцент на усвідомлення змін, що відбуваються в людині в процесі роботи над рухом, на відміну від освоєння і вдосконалення яких-небудь певних форм руху. Заняття за методом Фельденкрайза надзвичайно різноманітні щодо форм руху, динаміки, основного вихідного положення, акценту на рух різних частин тіла і взаємозв'язках в тілі.

Прихильники методу стверджують, що можуть відновити порушені зв'язки між моторною корою та тілом, що покращує якість рухів тіла та покращує самопочуття.[3][4] За словами Девіда Горскі, Гільдія Фельденкрайза Північної Америки стверджує, що метод Фельденкрайза дозволяє людям «заново відкрити [свою] вроджену здатність до витончених, ефективних рухів» і що «ці вдосконалення часто узагальнюються для покращення функціонування в інших аспектах [їхнього] життя».[5] Прихильники також стверджують, що метод Фельденкрайза може принести користь людям з низкою захворювань, включаючи дітей з аутизмом і людей з розсіяним склерозом. Однак жодних досліджень, у яких було б чітко визначено, що учасники мають розлад аутистичного спектру або вади розвитку, не було представлено, щоб підтвердити ці заяви.[6]

У рекомендованих стандартах практики Міжнародної федерації методу Фельденкрайза стверджується, що метод не є медичною, масажною або якою-небудь іншою терапевтичною технікою, чи технікою Bodywork.[7] Проте в пострадянскому просторі і у деяких інших країнах його іноді відносять до методів тілесно-орієнтованої психотерапії, а також до методів альтернативної та комплементарної медицини.

Немає надійних медичних доказів того, що метод Фельденкрайза покращує стан здоров'я. Невідомо, чи це безпечно чи доцільно,[8] але дослідники не вважають, що це становить серйозні ризики.[9]

Напрямки[ред. | ред. код]

Студенти тренінгу для практиків Фельденкрайза в Сан-Франциско проводять урок «Усвідомлення через рух» (1975)

Існують дві форми практики методу Фельденкрайза:

  • Усвідомлення через рух (Awareness Through Movement, ATM) — групові заняття, у яких ведучий, не демонструючи рухів, спрямовує дії учнів вербальними інструкціями. Ними також можна займатися індивідуально, слухаючи записи уроків і самостійно виконуючи дії, що описуються.
  • Функціональна інтеграція (Functional Integration, FI) — індивідуальні невербальні сеанси, в яких рух учня направляється рухом практика. Сеанси функціональної інтеграції проводяться, як правило, на спеціальній кушетці (варіант масажного столу) із застосуванням особливих подушок, валиків та інших матеріалів, які використовуються для підтримки положення тіла і організації руху, а також як засіб зворотного зв'язку для людини.

Стандарти практики[ред. | ред. код]

Міжнародною федерацією метод Фельденкрайза встановлені освітні стандарти для практиків методу Фельденкрайза, згідно з яким фельденкрайз-практик повинен пройти базове навчання по затвердженій програмі (160 днів за 4-5 років) і в подальшому регулярно підвищувати кваліфікацію.

Ефективність і прийом[ред. | ред. код]

У 2015 році Департамент охорони здоров'я уряду Австралії опублікував результати огляду альтернативних методів лікування, які мали на меті визначити, чи придатні вони для покриття медичним страхуванням; Метод Фельденкрайза був одним із 17 оцінених методів лікування, для яких не було знайдено чітких доказів ефективності.[10] Відповідно, у 2017 році австралійський уряд визначив метод Фельденкрайза як практику, яка не відповідає вимогам для отримання страхової субсидії, заявивши, що цей крок «забезпечить належне витрачання коштів платників податків, а не направлення на терапію без доказів»[11]

Метод Фельденкрайза пропагується анекдотичними твердженнями, що він може допомогти дітям з аутизмом та іншими розладами розвитку, але такі твердження не підтверджуються надійними доказами.[12]

Є обмежені докази того, що використання методу Фельденкрайза на робочому місці може допомогти в реабілітації людей зі скаргами на верхні кінцівки.[13]

Девід Горскі писав, що метод подібний до зцілення вірою, схожий на «прославлену йогу» і що він «межує зі шарлатанством».[14] Quackwatch поміщає метод Фельденкрайза у свій список «Неприродних методів».[15]

Історія[ред. | ред. код]

З 1950-х років і до своєї смерті в 1984 році Фельденкрайз безперервно викладав у своєму рідному місті Тель-Авів. Фельденкрайз отримав визнання частково завдяки розповідям у ЗМІ про його роботу з видатними особами, включаючи прем'єр-міністра Ізраїлю Давида Бен-Гуріона.[16] Починаючи з кінця 1950-х років, Фельденкрайз здійснював викладацькі поїздки до Європи та Америки. Кілька сотень людей стали сертифікованими практиками Фельденкрайза завдяки тренінгам, які він проводив у Сан-Франциско з 1975 по 1978 рік і в Емгерсті, штат Массачусетс, з 1980 по 1984 рік.[17]

Вплив[ред. | ред. код]

У біографії Девіда Кетца «Встановлення зв'язків: коріння та резонанс у житті Моше Фелденкрайза» (2007) він стверджує, що між юдаїзмом виховання Фельденкрайза та методом Фельденкрайза можна знайти багато напрямків впливу — наприклад, використання парадоксу як педагогічного інструменту.[18]

Фельденкрайз критично ставився до використання терміну «енергія» для вираження невимірних явищ або для позначення переживань, які людям було важко описати... Він був нетерплячий, коли хтось використовував слово "енергія" в псевдонаукових «поясненнях», які маскували брак розуміння. У таких випадках він закликав скептицизм і науковий дискурс. Він заохочував емпіричні та феноменологічні наративи, які могли б привести до розуміння.

Кібернетика, також відома як теорія динамічних систем, продовжувала впливати на метод Фельденкрайза в 1990-х роках через роботу дослідниці людського розвитку Естер Телен.[19]:1535

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Examining Holistic Medicine. Prometheus Books. 1989. с. 373. ISBN 9780879755539. a system of exercise therapy developed in the 1940s by former judo instructor Moshe Feldenkrais
  2. ↑ Singh, Simon; Ernst, Edzard (2008). Trick or Treatment? Alternative Medicine on Trial. Bantam Press. с. 314. ISBN 978-0-59306-129-9.
  3. ↑ Examining Holistic Medicine. Prometheus Books. 1989. с. 373. ISBN 9780879755539. a system of exercise therapy developed in the 1940s by former judo instructor Moshe Feldenkrais
  4. ↑ Koch, AA (2015). Alternative Healing as Magical Self-Care in Alternative Modernity. Numen. 62 (4): 431—459. doi:10.1163/15685276-12341380.
  5. ↑ Gorski D (6 серпня 2009). M.D. Anderson enters the blogosphere–and goes woo. Scienceblogs—Respectful Insolence. Архів оригіналу за 6 May 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  6. ↑ Collet-Klingenberg, Lana (31 жовтня 2014). Treatment Intervention Advisory Committee Review and Determination (PDF). Wisconsin Department of Health Services. Архів (PDF) оригіналу за 31 January 2017. Процитовано 8 жовтня 2020. In sum, it is the decision of the committee that Feldenkrais Therapy does not have a study in which participants were clearly identified as having an autism spectrum disorder or developmental disability and no authoritative bodies have recognized the treatment as having emerging evidence...
  7. ↑ Standards of Practice of the Feldenkrais Method : As adopted by the IFF General Assembly in May 1994 / International Feldenkrais® Federation (IFF).
  8. ↑ Baggoley, Chris (2015). Review of the Australian Government Rebate on Natural Therapies for Private Health Insurance (PDF). Australian Government – Department of Health. ISBN 978-1-76007-171-4. Архів оригіналу (PDF) за 18 August 2020. Процитовано 23 липня 2020.
  9. ↑ Singh, Simon; Ernst, Edzard (2008). Trick or Treatment? Alternative Medicine on Trial. Bantam Press. с. 314. ISBN 978-0-59306-129-9.
  10. ↑ Baggoley, Chris (2015). Review of the Australian Government Rebate on Natural Therapies for Private Health Insurance (PDF). Australian Government – Department of Health. ISBN 978-1-76007-171-4. Архів оригіналу (PDF) за 18 August 2020. Процитовано 23 липня 2020.
  11. ↑ Paola S (17 жовтня 2017). Homeopathy, naturopathy struck off private insurance list. Australian Journal of Pharmacy. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 11 січня 2018.
  12. ↑ Treatment Intervention Advisory Committee Review and Determination (PDF). Wisconsin Department of Health Services Autism and other Developmental Disabilities Treatment Intervention Advisory Committee. 28 квітня 2017. Архів (PDF) оригіналу за 17 November 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
  13. ↑ Hoosain, M; De Klerk S, S; Burger, M (2018). Workplace-Based Rehabilitation of Upper Limb Conditions: A Systematic Review. J Occup Rehabil (Systematic review). 29 (1): 175—193. doi:10.1007/s10926-018-9777-7. PMID 29796982. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 6 червня 2022. Workplace-based work hardening, case manager training and Feldenkrais should be implemented with caution, as only one study supported each of these interventions. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  14. ↑ Gorski D (6 серпня 2009). M.D. Anderson enters the blogosphere–and goes woo. Scienceblogs—Respectful Insolence. Архів оригіналу за 6 May 2016. Процитовано 16 липня 2016.
  15. ↑ Unnaturalistic Methods: F-G. Quackwatch. 25 березня 2007. Архів оригіналу за 14 March 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
  16. ↑ Lori, Aviva. Ben Gurion's Personal Trainer. Haaretz. Архів оригіналу за 3 May 2016. Процитовано 4 червня 2016.
  17. ↑ Keller, Jon; Freer, Bonnie. His Methods May Seem Bizarre, But Thousands Swear by Mind-Body Guru Moshe Feldenkrais. people.com. Архів оригіналу за 26 September 2015. Процитовано 6 червня 2016.
  18. ↑ Kaetz, David (2014). Making Connections: Roots and Resonance in the Life and Teachings of Moshe Feldenkrais (вид. 2nd). Hornby Island, Canada: River Centre Publishing. с. 13—15, 27—28. ISBN 978-0-9784014-2-9.
  19. ↑ Spencer, John P.; Clearfield, M.; Corbetta, D.; Ulrich, B.; Buchanan, P.; Schöner, G. (November 2006). Moving Toward a Grand Theory of Development: In Memory of Esther Thelen - Spencer - 2006 - Child Development - Wiley Online Library. Child Development. 77 (6): 1521—1538. doi:10.1111/j.1467-8624.2006.00955.x. PMID 17107442. Архів оригіналу за 15 липня 2021.

Література[ред. | ред. код]

  • Фельденкрайз М. Сознавание через движение. — М. : Изд-во Трансперсонального института, 1994.
  • Фельденкрайз М. Искусство движения. Уроки мастера. — М. : Эксмо, 2003. — ISBN 5-699-01965-0
  • Рути Алон. Возвращение к естественному движению. — Тель-Авив : Мириам Школьникова, 2007.
  • Анат Баниэль. 9 правил жизненной силы. — С-Пб. : Питер, 2010. — ISBN 978-5-49807-469-6.
  • Памела Дж. Фри. Домой — в тело! Руководство для женщин. — С-Пб. : Диля, 2006. — ISBN 5-88503-451-6.
  • Томас Ханна. Искусство не стареть. — С-Пб. : Питер, 2012. — ISBN 978-5-459-00856-2. Новый перевод: Соматика: возрождение контроля ума над движением, гибкостью и здоровьем.
  • Роберт Мастерс. Телесное осознание. Психофизические упражнения. — Киев. : София, 2006. — ISBN 5-91250-025-X.
  • Джин Хьюстон. Человек Возможный. — М. : Старклайт, 2004. — ISBN 5-901875-24-9.
  • Дональд Ванхоутен. Впечатления жизни. — М. : Саттва, 2006. — ISBN 5-85296-023-3.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Метод_Фельденкрайза&oldid=41379544