Метт Фіцпатрік
| Метт Фіцпатрік | |
|---|---|
| — Гольфіст — | |
 Фіцпатрік у 2014 | |
| Особисті дані | |
| Повне ім'я | Меттью Томас Фіцпатрік |
| Національність |
 Англія |
| Місце проживання |
Джупітер, Флорида, США Шеффілд, Південний Йоркшир, Англія |
| Дата народження |
1 вересня 1994 (29 років) Шеффілд, Південний Йоркшир, Англія |
| Зріст | 178 |
| Вага | 70 |
| Кар'єра | |
| Виш | Північно-Західний університет |
| Перейшов у професіонали | 2014 |
| Перемог | 8 |
| Число перемог у турах | |
| PGA Tour | 1 |
| European Tour | 8 |
| Asian Tour | 1 |
| Найкращі результати в мейджорах | |
| Мастерз | =7 (2016) |
| U.S. Open | П (2022) |
| PGA Championship | =5 (2022) |
| Досягнення та нагороди | |
| Медаль Маккорміка | 2013 |
Меттью Томас Фіцпатрік (англ. Matthew Thomas Fitzpatrick) — англійський гольфіст. У 2013 він виграв чемпіонат США серед любителів, а перший професійний турнір, British Masters — у 2015-му. У 2022 він виграв свій перший мейджор і водночас перший турнір ПГА туру — Відкритий чемпіонат США з гольфу.
Кар'єра любителя[ред. | ред. код]
У 2012 році Фіцпатрік виграв юнацьку першість у гольф-клубі Notts (Голлінвелл). Він пробився на Відкритий чемпіонат 2013 року і фінішував, вигравши срібну медаль як низький аматор.[1] Фіцпатрік і Джиммі Маллен були єдиними аматорами, які зуміли уникнути скорчення: Фіцпатрик фінішував на 294 місці проти 299 у Маллена.[2] Пізніше в 2013 році Фіцпатрик виграв Чемпіонат США серед любителів, що принесло йому запрошення на Мастерз 2014 року, Відкритий чемпіонат США та Відкритий чемпіонат Британії з гольфу за умови, що він залишився аматором.[3] Перемога на чемпіонаті США серед любителів підняла його на вершину аматорського рейтингу[4], що принесло йому медаль Марка Х. Маккормака.[5] У вересні 2013 року він грав у Walker Cup.
У вересні 2013 року Фіцпатрік вступив до Північно-західного університету, щоб грати в гольф у студентській команді Northwestern Wildcats;[6], однак він покинув команду вже через квартал, у січні 2014 року, щоб повністю присвятити увесь свій час гольфу.[7] Восени 2013 року він зіграв за Northwestern у п'яти турнірах. Він став співчемпіоном Rod Myers Invitational в Університеті Дьюка і допоміг привести Northwestern до командного титулу, а також записав третє місце на Windon Mem orial Classic, щоб допомогти Northwestern виграти турнір. Він фінішував 53-ім, 23-ім і 15-им у трьох інших турнірах.[8]
Професійна кар'єра[ред. | ред. код]
Фіцпатрік перейшов у професіонали після Відкритого чемпіонату США 2014 року,[9] відмовившись від перепустки на Відкритий чемпіонат Британії.[10] Його професіональний дебют припав на Irish Open 2014 року, після чого він взяв участь у кількох змаганнях Європейського туру та Туру виклику, скориставшись запрошеннями спонсорів та організаторів.
У листопаді 2014 року Фіцпатрік вступив до школи відбору до Європейського туру[11], яку закінчив на 11 місці, що дозволило йому грати в Європейському турі 2015 року.
Фіцпатрік розпочав сезон 2015 року, шість разів потрапивши під скорочення у перших восьми змаганнях сезону; у червні він зайняв третє місце на Lyoness Open, а в липні 2015 року зайняв друге місце на Omega European Masters, відставши від Денні Віллетта nfвигравши другу премію у 300 тисяч євро. Його перша перемога відбулася в жовтні 2015 року, коли він виграв British Masters у Воберні, здобувши перший приз у розмірі £500,000 (€671,550). Після цього результату він вперше увійшов у чільну сотню світу з рейтингом 59. Він завершив свій дебютний сезон у турі з однією перемогою, дев'ятьма місцями в чільній десятці й 12-м місцем у підсумковому ранжирі «За заслуги».
У квітні 2016 року Фіцпатрик брав участь у Мастерз, зайнявши 7-е місце; у червні він переміг у 2016 Nordea Masters і досяг 32-го місця в Офіційному світовому рейтингу гольфу, що є його найкращою позицією на сьогоднішній день. Завдяки своїм результатам у сезонах Європейського туру 2015 та 2016 років він отримав автоматичний відбір на Кубок Райдера 2016 року.
У листопаді 2016 Фіцпатрік здобув третю перемогу в кар'єрі, опередивши на удар Тайрелла Гаттона у чемпіонаті світвого туру, що проходив у Дубаї[12].
У вересні 2017 Фіцпатрік виграв Omega European Masters у швейцарській Кран-Монтані у плей-офі зі Скоттом Гендом, а у вересні 2018, Фіцпатрік успішно захистив титул Європейського Мастерз у плей-офі з Лукасом Б'єррегором.
У грудні 2020 року Фіцпатрік виграв свій другий чемпіонат світового туру, обігравши майбутньго переможця гонки до Дубая, Лі Вествуда на один удар. Ця перемога також стала його першим титулом серії Rolex[13].
У вересні 2021 Фіцпатрік грав за європейську команду у Кубку Райдера у Вісконсині. Збірна США перемогла 19–9, а результат Фіцпартріка був 0–3–0, зокрема недільний одиночний матч він програв Деніелу Бергеру. Через три тижні Фіцпатрік виграв Estrella Damm N.A. Andalucía Masters[14].
У червні 2022 він виграв свій перший меджор — Відкритий чемпіонат США з гольфу, опередивши найближчого переслідувача на один удар. Сталося це на тій самій трасі, де він переміг у чемпіонаті США серед любителів 2013 року. Він повторив досягнення Джека Ніклоса, вигравши Відкритий чемпіонат США чемпіонат США серед аматорів на тій же трасі.[15]
Любительські перемоги[ред. | ред. код]
- Чемпіонат хлопців любителів 2012
- Чемпіонат США серед любителів 2013
Професіональні перемоги (8)[ред. | ред. код]
PGA тур (1)[ред. | ред. код]
| Legend |
| Мейджори (1) |
| Інші турніри PGA туру (0) |
| № | Дата | Турнір | Результат | Відрив | Друге місце |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 19 чер 2022 | U.S. Open 2022 | −6 (68-70-68-68=274) | 1 удар |  Скотті Шеффлер, Вілл Залаторіс
|
Перемоги в Європейському турі (8)[ред. | ред. код]
Командні змагання[ред. | ред. код]
Любительські
- Jacques Léglise Trophy (представляючи Велику Британію та Ірландію): 2012
- Walker Cup (представляючи Велику Британію та Ірландію): 2013
Професіональні
- EurAsia Cup (представляючи Європу): 2016 (перемога), 2018 (перемога)
- Кубок Райдера (представляючи Європу) : 2016, 2021
Посилання на джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Lowner, Ryan (21 липня 2013). [http:// www.golfchannel.com/news/golftalkcentral/fitzpatrick-wins-low-amateur-at-open-championship/ Англієць Фіцпатрік, 18 років, низький любитель на Open]. Golf Channel. Процитовано 13 серпня 2013.
- ↑ Scott, Ged (19 липня 2013). The Open 2013: Джиммі Маллен зберігає надії на срібну медаль. BBC Sport. Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 13 серпня 2013.
- ↑ -beats-oliver-goss-win-us-amateur США Am: Метт Фіцпатрік очолив Госса. ESPN. Associated Press. 18 серпня 2013. Процитовано 19 серпня 2013.
- ↑ Меттью Фіцпатрик стає першим у світі любителем. 21 серпня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 серпня 2013.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|видавцем=(довідка) - ↑ [http:// www.wagr.com/en/News/2013/August/Fitzpatrick-and-Ko-win-Mark-H-McCormack-Medals-as-leading-amateurs.aspx Фітцпатрік і Ко виграють медалі Марка Х. Маккормака як провідні amateurs]. WAGR. 21 серпня 2013. Процитовано 21 серпня 2013.
- ↑ Stein, Cassie (2 липня 2013). /britishopen-championship-qualify-2013-collegians/ Колегії Форест, Стоу, Фіцпатрик кваліфікуються на Open. Golfweek. Процитовано 13 серпня 2013 р..
- ↑ Evans, Farrell (9 січня 2014). Метт Фіцпатрік залишає Northwestern. ESPN. Архів golf/story/_/id/10271134/matt-fitzpat-rick-leaving-northwestern-play-golf-full оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 23 червня 2022.
{{cite news}}: Текст «access» проігноровано (довідка) - ↑ Northwestern Mens гольф 2013–2014. Northwestern University Sports. Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 23 червня 2022.
- ↑ Matt Fitzpatrick to turn professional after US Open. BBC Sport. 21 травня 2014. Архів оригіналу за 22 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
- ↑ Lavner, Ryan (20 травня 2014). U.S. Am champ Fitzpatrick turning pro after Pinehurst. Golf Channel. Архів оригіналу за 24 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014.
- ↑ European Tour Q-School: Five 2014 graduates who have impressed.
- ↑ Murray, Ewan (20 листопада 2016). Matthew Fitzpatrick holds nerve to win DP World Tour Championship in Dubai. The Guardian. Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 23 червня 2022.
- ↑ Lee Westwood seals Race to Dubai; Matthew Fitzpatrick wins DP World Tour Championship. Sporting Life. 13 грудня 2020. Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 23 червня 2022.
- ↑ Valderrama masterclass puts Fitzpatrick in seventh heaven. European Tour. 17 жовтня 2021. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 23 червня 2022.
- ↑ Ferguson, Doug (19 червня 2022). Fitzpatrick a winner again at Brookline as US Open champion. Associated Press. Архів оригіналу за 19 червня 2022. Процитовано 20 червня 2022.