Мечеть Мухаммеда (Баку)
| Мечеть Мухаммеда | |
|---|---|
 | |
| 40°21′55″ пн. ш. 49°50′04″ сх. д. / 40.365406000028° пн. ш. 49.83469800002777816° сх. д.Координати: 40°21′55″ пн. ш. 49°50′04″ сх. д. / 40.365406000028° пн. ш. 49.83469800002777816° сх. д. | |
| Тип споруди | мечеть |
| Розташування |
 Азербайджан, Баку |
| Початок будівництва | 1078 |
| Стиль | ісламська архітектура |
| Вебсайт | icherisheher.gov.az |
  Мечеть Мухаммеда (Баку) (Азербайджан) | |
 | |
 Мечеть Мухаммеда у Вікісховищі | |
Мечеть Мухаммеда (азерб. Məhəmməd məscidi відома також як Синик-калу (азерб. Sınıqqala məscidi — «пошкоджена вежа»[1]) — мечеть XI століття, розташована в історичній частині міста Баку, Ічері-шехер .
Історія[ред. | ред. код]
Назва «Синик-кала» мечеть отримала після подій 1723 року, коли військова ескадра російських військ, що складалася з 15 кораблів і очолювана генералом Михайлом Матюшкіним, підійшла з боку моря до міста і вимагала його здачі. У відповідь на знехтуваний ультиматум російські кораблі стали бомбити місто. Один зі снарядів влучив у мінарет мечеті і пошкодив його[2][3] . В ту ж мить піднявся сильний штормовий вітер і поніс парусні судна росіян далеко в море. Населення міста сприйняло це, як божий захист від іноземних загарбників. З тих пір і до середини XIX століття мінарет мечеті не відновлюються, як символ опору[4] .
Це перша на території Азербайджану пов'язана з ісламом споруда, що датується будівельної написом[1]. В Енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона мечеть названа «шахською мечеттю»[5] .
Архітектура[ред. | ред. код]
Арабомовний напис, що зберігся біля дверного отвору на північній стіні мечеті свідчить, що мечеть побудована устадом-раїсом Мухаммедом, сином Абу-Бекра в 471 році гіджри (1078/1079 рр.). Тобто будівельник був не тільки майстром (Устад), але і раїсом — главою корпорації ремісників[1].
Мінарет[ред. | ред. код]
Мінарет примикає до мечеті, побудованій на місці більш давньої, йому сучасної, план якої повторює план початкової. Стовбур мінарету — кремезний, злегка зменшується. Побудований з ретельно обтесаного каменю. Огороджений кам'яними плитами балкончик для муедзина — шерефе підтримують грубуваті, сплощені сталактити карнизу. Завершує стовбур ребристий купол. Усередині стовбура в'ються вузенькі гвинтові сходи. Під карнизом архаїчним куфі написана в'язь коранічного напису. Відзначається, що цей напис і плетіння геометричного орнаменту на плитах парапету балкончику оживляють суворість вигляду мечеті[1] .
Мінарет зведений з місцевого каменю-вапняку грубої тески на вапняному розчині, причому окремі ряди мають різну висоту (верхня світла частина кладки була реставрована в XIX столітті)[6] .
Мечеть в літературі[ред. | ред. код]
Мечеть згадується в романі Льва Вайсенберга «Молодша сестра»:
|
Вони проходять повз мечеть.
Баджо задирає голову, ковзає поглядом вгору по мінарету, розглядає балкон з бар'єром з кам'яних різьблених плит і стрічку стародавнього куфічного шрифту, що оперізує мінарет. Красивий мінарет, який лине до блакитного неба, можливо красивіше, ніж заводські труби! - Це мечеть Синик-калу, - говорить Абдул-Фатах, стежачи за поглядом Баджо. Мечеть Синик-калу - найдавніша в Баку, їй близько тисячі років. Два століття тому, під час облоги міста військами Петра Першого, частина цієї мечеті була зруйнована бомбами. Згодом мечеть відбудували, але назва Синик-калу, тобто зруйнована, збереглася...[7] |
|
Мечеть в мистецтві[ред. | ред. код]
-
Картина Олексія Боголюбова «Баку. Вулиця опівдні». 1861 рік -
Мечеть на листівці початку XIX століття -
Баку. Мусульманський квартал. Фотографія Олександра Мішона
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Л. С. Бретеницкий, Б. В. Веймарн. Искусство Азербайджана IV—XVIII веков. — М.: Искусство, 1976. — С. 44.
- ↑ И. П. Щеблыкин. // Известия Академии наук СССР. — Издательство Академии наук СССР, 1941. — № 1. — С. 60.
- ↑ С. А. Ашурбейли. История города Баку. — Б.: Азернешр, 1992. — С. 146. — ISBN 5-552-00479-5. (рос.)
- ↑ Управление государственного историко-архитектурного заповедника Ичери-Шехер. Памятники Мирового значения. Архів оригіналу за 17 березня 2011.
{{cite web}}: Недійсний|deadlink=403(довідка) - ↑ Баку, губернский город // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Г. М. Ализаде. Народное зодчество Азербайджана и его прогрессивные традиции. — Издательство Академии наук Азербайджанской ССР, 1963. — С. 38. — 228 с.(рос.)
- ↑ Лев Вайсенберг. Младшая сестра. — Молодая гвардия, 1952. — С. 79. — 570 с.(рос.)
| |||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про мечеть. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
