Мечеть Реджепа-паші
| Мечеть Реджепа-паші | |
|---|---|
 | |
| 40°10′09″ пн. ш. 44°30′16″ сх. д. / 40.169380555583778403° пн. ш. 44.50465000002777316° сх. д.Координати: 40°10′09″ пн. ш. 44°30′16″ сх. д. / 40.169380555583778403° пн. ш. 44.50465000002777316° сх. д. | |
| Тип споруди | мечеть |
| Розташування |
 Вірменія, Єреван |
| Початок будівництва | 1725 |
| Стиль | перська архітектура |
  Мечеть Реджепа-паші (Вірменія) | |
 | |
 Мечеть Реджепа-паші у Вікісховищі | |
Мечеть Реджепа-паші (перс. مسجد رجب پاشا; вірм. Ռեջեփ Փաշայի մզկիթ) — єдина сунітська мечеть на території Еріванської фортеці[1].
Опис[ред. | ред. код]
Згідно з картою, опублікованою Борисом Меграбяном у 1911, точне місцезнаходження церкви — центр стоянки столичної військової частини. Мечеть мала форму правильного паралелепіпеда та сферичний купол, була прикрашена геометричним орнаментом у східному стилі.
Історія[ред. | ред. код]
Побудована у 1725 під час османського панування турецьким полководцем Реджеп-пашею.
Після відновлення іранського панування після Битви при Егварді в 1735 і до 1827 мечеть перетворена на склад[2].
У 1827, після взяття російськими військами Еріванської фортеці, мечеть перебудована та освячена як російський православний Покровський собор. Пізніше його зовнішній пристрій було змінено, до фасаду були додані циліндричні колони, перекритий дах, і він був перетворений на християнський храм. На картині, присвяченій взяттям Еріванської фортеці, намальованої художником Францом Рубо, мечеть Реджеп-паші та її мінарет знаходяться на передньому плані, а мечеть Сардара біля Сардарського палацу — на задньому плані.
У рамках атеїзму, що почався в 1930-і в СРСР, ця будівля, що стала православним храмом, була повністю зруйнована.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ՄԱԳԱՂԱԹ.AM » Երեւանի Մամեդական աղոթատների պատմությունից. web.archive.org. 10 вересня 2019. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 8 січня 2023.
- ↑ Markus Ritter. The Lost Mosque(s) in the Citadel of Qajar Yerevan: Architecture and Identity, Iranian and Local Traditions in the Early. — 2009.