Мигунова Маргарита Георгіївна
Мигунова Маргарита Георгіївна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася |
22 лютого 1927 Іркутськ, Іркутський округ (Сибірський край)d, Сибірський край, РСФРР, СРСР | |||
Померла |
1 грудня 2014 (87 років) Сімферополь | |||
Поховання | Абдал | |||
Країна |
СРСР Україна | |||
Діяльність | письменниця, прозаїк | |||
Alma mater | КДПІ (1951) | |||
Роки активності | з 1951 | |||
Жанр | Нариси, повісті, оповідання | |||
Партія | КПРС (1991) | |||
|
Маргарита Георгіївна Мигунова (22 лютого 1927, Іркутськ, Російська ФСРР — 1 грудня 2014, Сімферополь, Україна) — радянська, українська, російська письменниця, член Спілки письменників СРСР (1955—1991) та Національної спілки письменників України (1991—2014), член Спілки письменників Криму, Союзу російських, українських і білоруських письменників, літературна редакторка. Член КПРС в 1955—1991 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Маргарита Мигунова народилася в родині вчителя 22 лютого 1927 року в Іркутську. У віці десяти років втратила батька. У 1941 році з початком німецько-радянської війни була змушена з близькими евакуюватися до Середньої Азії, звідки в 1948 році переїхала на Кримський півострів.
Наприкінці 40-х років XX століття починається її творча діяльність. За покликанням і освітою педагог, вона спочатку була педагогом: закінчила Кримський педагогічний інститут[1], працювала вчителькою російської мови та літератури. У ті ж роки знайомиться з відомими письменниками Костянтином Паустовським, Петром Павленком, іншими літераторами, які визначили її долю на літературній ниві.
Костянтин Георгійович Паустовський відгукувався про неї так: «Простота говорить людині сильніше і більше, ніж сліпучий блиск». |
У 1951 році підсумком її поїздки до степового Криму став вихід у світ повісті «Степова глушина», яка була рекомендована Петром Павленком до публікації в альманасі «Крим». У 1960—1980 роках Маргарита Мигунова працювала літературною редакторкою у видавництві «Таврида».
Відомий кримський письменник, керівник Кримського відділення Спілки письменників Анатолій Іванович Домбровський говорив про її творчість: «Воно відрізняється акварельністю письма, романтичною чистотою і захопленістю юності, поглядає на героїчне минуле своїх батьків та синів». |
В останні роки життя Маргарита Георгіївна продовжувала працювати над черговим твором, але важка хвороба не дала їй можливості завершити його.
Померла Маргарита Мигунова 1 грудня 2014 року в Сімферополі. Похована поруч з батьками на сімферопольському кладовищі «Абдал».
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Степова глушина (1951)
- В кінці квітня (1955)
- Антоніна Лукіна (1959)
- Поїздка на південь (1962)
- Оленячий кордон (1969)
- Літо в Херсонесі (1981)
- На круги своя (2000)
Посилання[ред. | ред. код]
- МІГУНОВА Маргарита Георгіївна: Крим.[недоступне посилання з жовтня 2019] Прож.[недоступне посилання з жовтня 2019] в м[недоступне посилання з жовтня 2019] Сімферополі[недоступне посилання з жовтня 2019]
- http://crimiz.ru/index.php/2011-03-13-12-15-12/17123-2014-12-04-06-42-15 [Архівовано 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- http://www.nlr.ru/e-case3/sc2.php/web_gak/lc/60045 [Архівовано 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20150924080410/http://www.postcardgallery.net/library/simferopol2/simferopol2-67-ru.html
- http://search.rsl.ru/ru/catalog/record/6347341 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
|
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |