Миколай XXI Радзивілл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миколай Радзивілл
Mikalojus Radvila
Народився 20 жовтня 1746(17461020)
Помер 3 травня 1795
Шидловець, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
Підданство Річ Посполита
Національність литвин
Титул граф
Посада Q65239826?
Військове звання полковник
Конфесія католик
Рід Радзивілли
Батько Леон Міхал Радзивілл
Мати Анна Мицельська
Брати, сестри Мацей Радзивілл і Teofila Radziwiłłównad
У шлюбі з Марія Гамджицька
Нагороди
орден Святого Губерта Орден Білого Орла Кавалер ордена Святого Станіслава (Річ Посполита)
Герб
Герб

Миколай XXI Радзивілл (лит. Mikalojus Radvila, пол. Mikołaj Radziwiłł, *20 жовтня 1746 — †3 травня 1795) — політичний і військовий діяч Великого князівства Литовського в Речі Посполитій.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з литовського магнатського роду Радзивіллів, представник Шидловецької лінії гілки Несвізько-Олікської. Старший син Леона Міхала Радзивілла, стражника польного литовського, і Анни Мицельської. Народився в 1746 році. 1751 року втратив батька. Виховувався під опікою матері. Замолоду закохався в Марію Чорторийську, проте матір була проти цього шлюбу, оскільки Радзивілли і Чорторийські були політичними суперниками. Лише після смерті Анни Мицельської Миколай Радзивілл зміг би оженитися з коханою, але та на той час уже вийшла заміж. Оженився з представницею роду Гаджицьких.

Обрав для себе військову кар'єру. 1786 року отримав чин полковника литовських військ. Разом з тим долучився до масонського товариства. Невдовзі отримав радошковицьке староство. Нагороджений орденами Святого Губерта, а потім Білого Орла. 1789 року став кавалером ордена Святого Станіслава. Помер 1795 року, не залишивши спадкоємців. Усе його майно успадкував брат Мацей.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Zbigniew Dunin-Wilczyński, Order Św. Stanisława, Warszawa 2006 s. 197.
  • Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008, 2008, s. 276.
  1. Radziwiłłowie herbu TrąbyWarszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0