Миронов Тихон Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миронов Тихон Петрович
Народився 1901[1]
Кечушево, Алатирський повіт, Симбірська губернія, Російська імперія
Помер 23 травня 1938(1938-05-23) або 1938[1]
Саранськ, РРФСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Ленінградський інститут філософії, лінгвістики та історії (1930)
Заклад Мордовський державний університет імені М. П. Огарьова
Науковий ступінь кандидат філологічних наук

Тихон Петрович Миронов (1901, Кечушево, Симбірська губернія[2] — 1938, Саранськ) — ерзянський вчений, кандидат наук, лінгвіст, ерзянський діалектолог. Жертва сталінського терору.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1901 році в ерзянській родині в селі Кечушево[2]. Закінчив з відзнакою Ардатовську гімназію. В 1927-1928 роках брав участь у лінгвістичних експедиціях АН СРСР під керівництвом Дмитрія Бубріха. Закінчив ЛІФЛІ та аспірантуру при ньому (1932). З 1932 викладач ерзянської мови Мордовського педагогічного інституту. Одночасно працював науковим співробітником НДІМК, звідки звільнений у 1933 році за «спотворення» рішень 1-й мовної конференції, через рік відновлений в інституті.

Перший з ерзянських мовознавців — кандидат філологічних наук. В 1936 році захистив дисертацію на тему «Теньгушевский (шокша) діалект як результат схрещення ерзянської і мокшанської мов на ерзянській основі». Разом з Рябовонь Толем та іншими розробляв єдині норми для мокшанської та ерзянської мов; під керівництвом Миронова складено «Діалектологічний атлас мордовських (ерзя і мокша) мов».

У червні 1937 року був заарештований. Звинувачений у приналежності до «мордовського правотроцькістського буржуазно-націоналістичного блоку», в «шпигунстві на користь Фінляндії». Засуджений та 23 травня 1938 року убитий у катівні НКВД СССР у Саранську.

Реабілітований самими комуністами 1956.

Твори[ред. | ред. код]

  • Про діалектологічний атлас // Изв. НИИМК. — Саранськ, 1935. — Кн. 1.
  • Про один з найважливіших принципів класифікації ерзя-мордовських діалектів // Изв. НИИМК. — Саранськ, 1935. — Кн. 1.
  • Теньгушевський діалект як результат схрещення. — Саранськ, 1936.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Викторов В. Трагедия семьи Мироновых // Мордовия. — 1991. — 6 нояб.; Мордовия (1). С. 126—127; Куликов, 1997. С. 304