Мирон Дідурик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мирон Дідурик
англ. Myron F. Diduryk
Майор
Загальна інформація
Народження 15 липня 1938(1938-07-15)
с. Мужилів, нині — Підгаєцький район, Тернопільська область, Україна
Смерть 24 квітня 1970(1970-04-24) (31 рік)
Південний В'єтнам
Поховання Fort Moore Main Post Cemeteryd
Громадянство США США
Національність українець
Alma Mater Saint Peter's Universityd
Псевдо "Mad Cossack"(«Скажений козак»
Військова служба
Роки служби 19601970
Приналежність США США
Вид ЗС Армія США
Формування 1-ша кавалерійська дивізія Армії США
Війни / битви Війна у В'єтнамі:
Битва в долині Я Дранг
Нагороди та відзнаки
Срібна Зірка (США)
Срібна Зірка (США)
Бронзова Зірка (США)
Бронзова Зірка (США)
Пурпурове серце (США)
Пурпурове серце (США)
Медаль ВПС (США)
Медаль ВПС (США)
Окупаційна медаль армії (США)
Окупаційна медаль армії (США)
Медаль «За службу національній обороні» (США)
Медаль «За службу національній обороні» (США)
Медаль «За службу у В'єтнамі» (США)
Медаль «За службу у В'єтнамі» (США)
Медаль в'єтнамської кампанії Хрест «За хоробрість»
CMNS: Мирон Дідурик у Вікісховищі

Мирон Дідурик (15 липня 1938, с. Мужилів — 24 квітня 1970, Південний В'єтнам) — майор армії США українського походження, командував ротою «Браво» другого батальйону сьомого кавалерійського полку в битві в долині Я-Дранг.[1]

Життя до війни[ред. | ред. код]

Народився 15 липня 1938 року в селі Мужилові на Підгаєччині (Західна Україна, нині Тернопільського району Тернопільської області). Переїхав з батьками до США в 1950 році, поселившись у Вірджинії, а потім у Джерсі. Там закінчив середню школу і навчався фізики в коледжі св. Петра. Під час навчання в коледжі відбув кадетський військовий вишкіл (підготовка офіцерів запасу), де виконував функції коменданта кадетської бригади. Після випуску отримав звання другого лейтенанта армії США. В січні 1960-го поступив на дійсну службу. Капітан (згодом майор) Дідурик служив у Європі, потім у В'єтнамі. Був членом Пласту в курені «Сіроманці».

Війна у В'єтнамі[ред. | ред. код]

У В'єтнамі Дідурик брав участь у бою в долині Я-Дранг, де командував ротою «Браво» другого батальйону 7-го кавалерійського полку. За свою хоробрість отримав прізвисько «Скажений козак» — «Mad Cossack». Про це розповідає Гарольд «Гел» Мур у книзі «Ми були солдатами і юнаками» (We Were Soldiers once and Young): «Він був енергійним та агресивним, проте дуже професійним; упродовж наступних трьох днів він показав себе найкращим бойовим командиром, з усіх, яких мені довелося побачити, без винятку.»

Командира роти «Браво» 2-го батальйону капітана Дідурика та його заступника лейтенанта Ріка Рескорла спочатку було надіслано для підкріплення оточених американських військ, притиснутих ворожим вогнем. «Українцеві Дідурику та англійцю Рескорлі», пишуть автори, «судилося протягом наступних 72 годин стати бойовими легендами 7-го кавалерійського — як завдяки своєму стилю, так і завдяки безстрашному лідерству під ворожими кулями»[2].

Отримавши звання майора за участь у битві в долині Я-Дранг, він вдруге повернувся до В'єтнаму. На посаді офіцера операцій 2-го батальйону 12-го кавалерійського Дідурик загинув при виконанні обов'язку 24 квітня 1970 року в гелікоптері на покинутій вогневій точці. Командир батальйону наказав його командирському гелікоптеру приземлитися та перевірити солдата Північного В'єтнаму, якого було вбито бортовим стрільцем. Щойно гелікоптер торкнувся землі, солдати В'єтнамської народної армії почали стріляти; Мирону Дідурику влучили в живіт крізь двері гелікоптера. Так помер один з найкращих офіцерів, що воював при Я-Дранзі. Майора Дідурика поховано на цвинтарі Форт Беннінг. Його вдова, Делорес, мешкає у Форт-Лодердейлі (Флорида).

Згадки про Мирона Дідурика[ред. | ред. код]

  • Згадується у книзі Гарольда «Гела» Мура «Ми були солдатами і юнаками» (We Were Soldiers once and Young), зустрічається загалом 28 посилань на нього у предметному покажчику.
  • У фільмі «Ми були солдатами» Гел Мур (Мел Ґібсон) у промові перед від'їздом говорив про капітана з України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.liberbee.com/pro-neskorenih-dlya-neskorenih. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  2. Moore, Hal (20 жовтня 1992). We Were Soldiers Once… And Young (Hardcover) (англ.). Random House Publishing Group. ISBN 0679411585.

Джерела[ред. | ред. код]