Михайлова Аліна Артурівна
Михайлова Аліна Артурівна | |
---|---|
Народилася |
1 жовтня 1994 (29 років) Дніпро |
Країна | Україна |
Діяльність | військовослужбовиця, волонтерка, політична діячка |
Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка і Українська школа політичних студійd |
Знання мов | українська |
Заклад | Армія SOS, Медичний батальйон «Госпітальєри», Правий сектор і Київська міська рада |
Посада | депутат місцевої ради |
Партія | Голос |
Нагороди | |
Аліна Артурівна Михайлова (нар. 1 жовтня 1994, Дніпро, Україна) — українська волонтерка, офіцерка ЗСУ, активістка. Депутатка Київської міської ради IX скликання. Керівниця медичної служби «УЛЬФ»[1][2] Першого окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» ім. Дмитра Коцюбайла. 2022 року увійшла до списку «30 до 30: обличчя майбутнього» від «Forbes»[3]. Увійшла в 2023 році в рейтинг Української правди (УП-100) визначних лідерів сучасності в категорії «Захисники».
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилась 1 жовтня 1994 року в Дніпропетровську. Вчилась у Фінансово-економічному ліцеї. Закінчила Середню загальноосвітню школу № 45.
2012—2018 — навчалася в КНУ ім. Шевченка, здобувши диплом магістра політології.
В 2019 році розпочала навчання на магістратурі в Київській школі економіки на стипендіальній програмі. В 2021 році перевелась на 2 курс магістерської програми «Публічне управління та адміністрування» в Український католицький університет, де продовжує навчання і до сьогодні.
Випускниця Української школи політичних студій (програма 2021 року).
Волонтерська діяльність[ред. | ред. код]
Учасниця Революції гідності[2]. З травня 2014 року є волонтеркою БФ «Армія SOS»[4][неавторитетне джерело], який опікується забезпеченням ЗСУ, НГУ та добровольчих батальйонів. Координувала роботу штабу, займалась фандрейзингом і комунікаціями з жертводавцями, закупівлями, розподілом та передачею допомоги військовослужбовцям[2][5].
Зимою 2015 потрапила під танковий обстріл в Мар'їнці. Була на передньому рубежі ЗСУ поблизу Донецького аеропорту під час бойового зіткнення. Задокументувала загиблих громадян РФ, чиї документи пізніше були представлені як докази російської агресії[6][неавторитетне джерело]. Разом із волонтерами організувала дванадцяту сесію першої в Україні предметно-документальної виставки із зони АТО «На лінії вогню»[7].
Участь у російсько-українській війні[ред. | ред. код]
Вересень 2016 — червень 2017 — парамедик[джерело?] медичного батальйону «Госпітальєри» Української добровольчої армії[8].
Червень 2017 — вересень 2019 — створила та керувала медичною службою «УЛЬФ». Операторка БПЛА «Валькірія» Першої окремої штурмової роти «Правого сектору»[9][10][6].
Після 24 лютого 2022 року повернулася на фронт до свого підрозділу, мобілізувалась до ЗСУ.
Київська міська рада[ред. | ред. код]
25 жовтня 2020 року обрана депутатом Київської міської ради IX скликання від партії «Голос».
Член постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Член МФО «Рівні можливості».
Згідно з дослідженням руху «Чесно» визнана найопозиційнішою з депутатів Київради: станом на квітень 2021 року не підтримала 130 проєктів рішень[11].
Особисте життя[ред. | ред. код]
З 2017 року була у стосунках з українським добровольцем, командиром 1 ОМБ «Вовки Да Вінчі», Героєм України Дмитром Коцюбайлом,[12] який загинув 7 березня 2023 року у боях за Бахмут, отримавши уламкове поранення шиї з розривом трахеї.[13]
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (14 березня 2023 року)[14]
- Орден княгині Ольги III ступеня (5 грудня 2019 року)[15]
- Медаль «Захиснику Вітчизни» (23 серпня 2014 року)[16]
- Відзнака Міністерства оборони України медаллю «За сприяння Збройним Силам України» (30 листопада 2016 року)[17]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Цензор.НЕТ. Волонтер-медик Аліна Михайлова: "Мені в бліндаж вивезли першого пораненого, він був легкий. Далі - адреналін і думки: "А який буде наступний?". Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ а б в Другий фронт. Чому для київської ветеранки шлях повернення з війни не завершується | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ 30 до 30: обличчя майбутнього. Forbes Україна. 22 серпня 2022. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Волонтерка і парамедик Аліна Михайлова: Нашому інформаційному фронту дуже не вистачає бійців. Бо як переможемо Росію – пересваримось між собою - Новинарня. novynarnia.com (укр.). 5 серпня 2020. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ Svyrydenkov, Denys. Студентка KSE увійшла до ТОП-20 людей з найбільшим впливом на українську молодь у Facebook. Kyiv School of Economics (рос.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ а б 11 ЗАПИТАНЬ. Аліна Михайлова про тролів, сексизм і 7 років війни (укр.), архів оригіналу за 28 жовтня 2021, процитовано 28 жовтня 2021
- ↑ У Музеї історії Києва відкрилася предметно-документальна виставка «На лінії вогню» | Рідний Київ. kyiv.ridna.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ Аліна Михайлова - досьє, біографія, фото, останні новини. Парламент.UA (укр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ Тактична медицина: як працюють медики-добровольці медслужби «Ульф» (рос.). Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ Депутати Київради. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ Михайлова Аліна Артурівна — Біографія, Балотування, Фракції, Декларації | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ Волонтерка Аліна Михайлова про повернення з війни, нагороду “Да Вінчі” та внутрішній флюгер. Українська правда (укр.). Процитовано 12 березня 2023.
- ↑ Цензор.НЕТ. На Донбасі загинув Герой України, легендарний доброволець Дмитро Коцюбайло (Да Вінчі), — Зеленський. Відео. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 7 березня 2023.
- ↑ Українські добровольці б’ються щоденно за нашу державу й неодмінно переможуть – Володимир Зеленський зустрівся з воїнами, які захищають Україну у складі різних підрозділів. 14 березня 2023.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №889/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ У постійній боротьбі за свою країну та людей — ветеранка Аліна Михайлова / Захисниці (укр.), архів оригіналу за 28 жовтня 2021, процитовано 28 жовтня 2021
Посилання[ред. | ред. код]
- Народились 1 жовтня
- Народились 1994
- Випускники Київського університету
- Члени партії «Голос»
- Нагороджені медаллю «За сприяння Збройним Силам України»
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Кавалери ордена княгині Ольги III ступеня
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Волонтерки АТО
- Українські воячки-учасниці російсько-української війни (з 2014)
- Українські жінки-політики
- Депутати Київської міської ради
- Кіборги Донецького аеропорту
- Випускники Програми стажування у Верховній Раді
- Випускники УШПС
- Список лідерів України УП-100