Михайло-Лукашеве

село Михайло-Лукашеве
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Запорізький район
Громада	Михайло-Лукашівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA23060170010056787
Облікова картка	Михайло-Лукашеве.
Основні дані
Засноване	1780 (244 роки)
Населення	1 106 осіб
Територія	2.769 км²
Густота населення	399.42 осіб/км²
Поштовий індекс	70042
Телефонний код	+380 6143
Географічні дані
Географічні координати	47°57′14″ пн. ш. 35°35′32″ сх. д.
Водойми	Гнила балка, р. Солона
Відстань до обласного центру	40 км
Відстань до районного центру	40 км
Найближча залізнична станція	Вільнянськ
Місцева влада
Адреса ради	70042, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Михайло-Лукашеве, вул. Космічна, 8-А
Карта
Михайло-Лукашеве
Михайло-Лукашеве
Мапа

Михайло-Лукаше́ве — село в Україні, адміністративний центр Михайло-Лукашівської сільської громади Запорізького району Запорізької області. Населення становить 1106 осіб (2001).

Географія

Село Михайло-Лукашеве розташоване за 40 км від обласного та районного центру, 12 км від міста Вільнянська, на правому березі річки Мокра Московка за 2,5 км від правого берега річки Солона, на відстані 0,5 км від села Нововасилівське та за 2 км від сіл Новомихайлівське і Колос. У селі бере початок балка Гнила. Через село пролягає автошлях національного значення Н15. Найближча залізнична станція Вільнянськ (за 12 км).

Історія

«Ствердження, що на початку свого існування це було кріпосне село коменданта Олександрівської фортеці Михайла Караватки, та що воно засноване у 1780-і роки, помилкове. На карті Катеринославської губернії 1808 року село відсутнє. Як слідує з аналізу картографічних джерел, Михайло Караватка в останній чверті XVIII століття мав інше село під назвою Михайлівка (околиці сучасного с.Бекарівка), яке було розташоване на лівому березі річки Мокрої Московки. Село Михайло-Лукашеве було засноване в першій чверті XIX ст. як кріпосне на землях колезького асесора Мойсея Михайловича Іваненко. Поміщику Іваненку належало також с.Андріївка. Земля, на якій було згодом засноване с.Михайло Лукашеве, під назвою пустощі Ганнівська (рос. мовою в джерелах "Аннинская") в 1793 році була власністю вдови генерала Андрія Леванідова - Ганни Василівни Леванідової. Наприкінці XVIII ст. земля була куплена М.Іваненком. В першій половині XIX ст. село у його власності. У 1850 році за архівними документами село належить донці Іваненко, дружині підполковника Софії Мойсіївни Лукашевичної. Перша частина назви села на честь батька Мойсея Іваненко – Михайла, друга частина топоніму за прізвищем чоловіка Софії – Лукашевича. Подвійна назва фіксується з початку XX століття. У давніх джерелах згадується як Михайлівка, Лукашевичева, Лукашева, Михайло-Лукашево, Михайло-Лукашеве. ( Джерело Ю.П. Князьков "Запорізька область. Історико-топонімічний і географічний словник")

В селі у 1839 році була збудована Миколаївська церква (названа на честь святителя Миколая), якою опікувалася дружина поміщика Лукашевича — Софія.

Населення зростало дуже повільно. 1859 року тут налічувалось 45 дворів, проживало 242 мешканці, у тому числі 123 чоловіки. Михайло-Лукашеве у 1880 року стало волосним центром. В ньому були поштова станція, кілька кам'яних будинків, земська школа. У 1894 р. в селі було побудовано завод сільськогосподарських знарядь, власник його — місцевий мешканець Пшеничний. За даними перепису 1897 року, у Михайло-Лукашевому було 92 двори, проживало 653 чоловіка. 1913 року в Михайло-Лукашевому налічувалося 132 двори, проживало 929 мешканців, з яких майже три чверті були бідняками. Після встановлення радянської влади в 1920 р. підприємство націоналізували, воно дістало назву державний завод № 9.

В 1917 році селище входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань Михайло-Лукашеве увійшло до складу УСРР.

У березні 1923 році утворено Михайло-Лукашівський район. У грудні 1924 року район було перейменовано в Софіївський, а центром його стало с. Софіївка (нині — м. Вільнянськ). У 1922 році невеликі колективні господарства об'єднались з комуною «Гігант», а 1931 року на базі комуни виникло кілька колгоспів, серед яких — «Зоря» в Михайло-Лукашевому.

У 1932—1933 роках мешканці Михайла-Лукашевого зазнали сталінського геноциду.

У лютому 1943 року, під час Другої Світової війни, передові танкові частини Червоної армії захопили Михайло-Лукашеве і найближчі села. Але, втративши пальне і боєприпаси, танкісти змушені були відступити. 21 вересня 1943 року село було остаточно захоплене Червоною армією. Наразі в цей день досі відзначається День села.

З 24 серпня 1991 року село належить до незалежної України.

5 березня 2015 року у селі було завалено пам'ятник Леніну.

Сьогодення

Площа села — 264,1 га., тут налічується 412 двори.

Кількість населення на 01.01.2007 р. — 1185 чол.

В центрі села Михайло-Лукашеве знаходиться братська могила радянських воїнів і пам'ятник загиблим односельцям.

В селі працює загальноосвітня школа, у якій розміщується музей на громадських засадах.

Також в селі працює дільнича лікарня, великі підприємства ТОВ «Зоря», ЗАТ «Агротехсервіс».

Відома особа

• Шумило Анатолій Іванович (1977—2015) — учасник російсько-української війни 2014—2017 рр., Нагороджений орденом «За мужність». На будівлі Михайло-Лукашівської школи, вихованцем якої був Анатолій Шумило, встановлено пам'ятну дошку.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)

Джерела

• Михайло-Лукашеве — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [Архівовано 14 лютого 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
• Матеріали Вільнянського краєзнавчого музею
• Михайло-Лукашевому — 230! // Вільнянські вісті. № 13/1. 20 жовтня 2010 р. С. 1