Михайло Канарчик
 | Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (серпень 2019) |
Канарчик Михайло Карлович (* 31.05.1941, Слобідка-Охрімовецька, Віньковецький район, Хмельницька область, + 01.10.1975, Яворів, Львівська область) — майстер яворівського жолобчасто-вибірного різьблення.
Михайло Канарчик народився в селі Слобідка-Охрімовецька на Поділлі (Хмельницька область). Батько — ветеран Другої світової війни. Середню освіту Михайло Канарчик здобув у рідному селі.
Творчість[ред. | ред. код]
У 1958—1961 роках Михайло Канарчик навчався в Яворівській школі художніх ремесел (ШХР) у групі Сави Миколайовича Мельника. Серед учнів групи відрізнявся креативністю, почуттям гумору і вмінням імпровізувати, що неодноразово демонстрував у художній самодіяльності художньої школи.
Його артистизм оцінив директор Яворівського народного театру і режисер Підлісний, який вважав, що майбутнє Михайла на сцені театру[1]. Іншої думки дотримувався Сава Мельник, який бачив його у практичній роботі за різьбою і знав його творчий потенціал. Зокрема дипломною роботою Михайла Канарчика був складний і новий, на той час, виріб — декоративний куманець. Таких виробів ще не виготовляли у Яворівській художній школі. Запропонував ідею майстер і наставник Сава Мельник. Композиція була присвячена засновнику яворівської жолобчасто-вибірної різьби, Йосипу Станьку. Портрет Станька виконаний на куманці складною технікою процарапування полірувальної поверхні кінчиком скісного різака. Саме такою технікою користувався сам Йосип Станько у виконанні портретних зображень на скриньках.
З 1962 по 1968 рік Мийхайло Канарчик працював у Яворівській школі художніх ремесел (тепер Івано-Франківське ХПТУ-14) на посаді майстра виробничого навчання. Пізніше вчителем образотворчого мистецтва у Яворівській середній школі № 3.
Досягнення[ред. | ред. код]
Михайло Канарчик організовував численні виставки різьби у Яворові. В ці роки став визнаним народним майстром.
У 1972 році на республіканському фестивалі самодіяльного мистецтва у Києві Канарчик був нагороджений дипломом другого ступеня і срібною медаллю. В тому ж році його запросили працювати творчим майстром на Львівський художньо-виробничий комбінат.
За оцінкою спеціалістів, майстерність Михайла Канарчика за короткий час досягла високого професійного рівня[2]. Його роботам притаманні витончений художній смак та складні технічні прийоми різьблення. Однією з особливостей творчості Канарчика були композиції з довільним розташуванням орнаменту на площині, а також із використанням ритміки орнаменту та проміжків між повторюваними елементами. Такі особливості стали для Михайла Канарчика фактором успіху, і його комбінації були перейняті Львівським художньо-виробничим комбінатом у зразок для тиражування[3].
У 1975 році творчість Канарчика була презентована у документальному фільмі «Яворівські барви»[4], знятому Львівською кіностудією.
Роботи майстра зберігають у музеях Львова, Санкт-Петербурга, Торонто.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Сліпчишин, Лідія (2017). Яворівська художня школа. Львів: Срібне слово. с. 143. ISBN 9789668399374.
- ↑ Чугай, Раїса (1979). Народне декоративне мистецтво Яворівщини. Київ: Наукова думка. с. 96—97.
- ↑ Тимків, Богдан Михайлович (2010). Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова = The art of Ukraine and its diaspora : sacral and appleid [sic] wood-carving. Івано-Франківськ: Нова Зоря. с. 77—78. ISBN 9789663980423. OCLC 785718501.
- ↑ Документальний фільм "Яворівські барви", Новояворівськ (1974 р.) (укр.), процитовано 11 вересня 2019