Тершаковець Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тершаковець Михайло
Народився 11 червня 1883(1883-06-11)[1]
Городоцький район, Львівська область, Україна
Помер 6 лютого 1978(1978-02-06)[1] (94 роки)
Філадельфія, Пенсільванія, США
Поховання Личаківський цвинтар
Діяльність педагог, історик літератури, літературознавець, викладач університету, літературознавець
Галузь літературознавство[2]
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка і Віденський університет
Знання мов українська[2]
Заклад Львівська академічна гімназія і ЛНУ ім. І. Франка
Членство Наукове товариство імені Шевченка
Родичі Тершаковець Гринь (дядько), Тершаковець Зиновій (двоюрідний брат)
Могила Михайла Тершаковця на 45 полі Личаківського цвинтаря

Миха́йло Іванович Тершако́вець (11 червня 1883(18830611), с. Кліцько, нині — Львівського району, Львівської області — 6 лютого 1978, Філадельфія, Пенсільванія, США) — український історик літератури і педагог[3]. Племінник громадського та політичного діяча Григорія Андрійовича Тершаковця, двоюрідний брат діяча ОУН та воїна УПА Зиновія Григоровича Тершаковця.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у с. Кліцько, біля Комарна (Галичина). Початкову освіту здобув вдома, потім продовжив навчання у школі містечка Комарна. У 1894—1902 роках навчався у Львівській гімназії. Після її закінчення продовжив студії на філософському факультеті Львівського університету, а згодом на філософському факультеті Віденського університету.

Дійсний (з 1914) і почесний (з 1974) член НТШ, довголітній учитель Академічної гімназії (1906—1944) (викладав у Львівській і Сяноцькій гімназіях), доцент української літератури Львівського державного університету імені Івана Франка (1940—1941).

У 1944 році разом із родиною емігрував до Відня, викладав у гімназії, потім Віденському університеті. Захистив докторат (1948).

З 1949 року проживав у Філадельфії (США), де й помер. Був похований на цвинтарі в Баунд-Бруку. 5 липня 2011 року його рештки було перепоховано на 45 полі Личаківського цвинтаря у Львові[4][5].

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Найбільший науковий інтерес мав до літературного життя Галичини доби національного відродження, насамперед творчість фундатора «Руської трійці» Маркіяна Шашкевича.

Праці з історії культури Галичини першої половини XIX століття.

із літератури княжої доби:

  • 1928 — «Переказ про Кия, Щека і Хорива та їх сестру Либедь» (у ювілейній збірці УАН на пошану Михайла Грушевського).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  2. а б Czech National Authority Database
  3. Феодосій Стеблій (30 червня 2011). Сповіщення Шашкевичівська комісія Інституту українознавства. inst-ukr.lviv.ua. Інститут українознавства імені І. Крип'якевича. Процитовано 2 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. На Личаківському кладовищі у Львові перепоховали професора Тершаковця. zikua.tv. ZIK. 5 липня 2011. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
  5. Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 342—343. — ISBN 978-617-629-077-3.

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]