Тершаковець Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тершаковець Михайло
Народився 11 червня 1883(1883-06-11)[1]
Городоцький район, Львівська область, Україна
Помер 6 лютого 1978(1978-02-06)[1] (94 роки)
Філадельфія, Пенсільванія, США
Поховання Личаківський цвинтар
Діяльність педагог, історик літератури, літературознавець, викладач університету, літературознавець
Галузь літературознавство[2]
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка і Віденський університет
Знання мов українська[2]
Заклад Львівська академічна гімназія і ЛНУ ім. І. Франка
Членство Наукове товариство імені Шевченка
Могила Михайла Тершаковця на 45 полі Личаківського цвинтаря

Миха́йло Іванович Тершако́вець (11 червня 1883(18830611), с. Кліцько, нині — Львівського району, Львівської області — 6 лютого 1978, Філадельфія, Пенсільванія, США) — український історик літератури і педагог[3]. Племінник громадського та політичного діяча Григорія Андрійовича Тершаковця, двоюрідний брат діяча ОУН та воїна УПА Зиновія Григоровича Тершаковця.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у с. Кліцько, біля Комарна (Галичина). Початкову освіту здобув вдома, потім продовжив навчання у школі містечка Комарна. У 1894—1902 роках навчався у Львівській гімназії. Після її закінчення продовжив студії на філософському факультеті Львівського університету, а згодом на філософському факультеті Віденського університету.

Дійсний (з 1914) і почесний (з 1974) член НТШ, довголітній учитель Академічної гімназії (1906—1944) (викладав у Львівській і Сяноцькій гімназіях), доцент української літератури Львівського державного університету імені Івана Франка (1940—1941).

У 1944 році разом із родиною емігрував до Відня, викладав у гімназії, потім Віденському університеті. Захистив докторат (1948).

З 1949 року у Філадельфії (США), де й помер. Був похований на цвинтарі в Баунд-Бруку. 5 липня 2011 року його рештки було перепоховано на 45 полі Личаківського цвинтаря у Львові[4][5].

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Найбільший науковий інтерес мав до літературного життя Галичини доби національного відродження, насамперед творчість фундатора «Руської трійці» Маркіяна Шашкевича.

Праці з історії культури Галичини першої половини XIX століття.

із літератури княжої доби:

  • 1928 — «Переказ про Кия, Щека і Хорива та їх сестру Либедь» (у ювілейній збірці УАН на пошану Михайла Грушевського).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  2. а б Czech National Authority Database
  3. Феодосій Стеблій (30 червня 2011). Сповіщення Шашкевичівська комісія Інституту українознавства. inst-ukr.lviv.ua. Інститут українознавства імені І. Крип'якевича. Процитовано 2 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. На Личаківському кладовищі у Львові перепоховали професора Тершаковця. zikua.tv. ZIK. 5 липня 2011. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
  5. Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 342—343. — ISBN 978-617-629-077-3.

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]