Мови манден

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мови манден
Поширені:
Класифікація:
 Мови манден
Групи:
ISO 639-2 and 639-5: man

Мови манде́н (мандинго) — група західної гілки сім'ї манде . Поширені в Західній Африці ( Малі, Гвінея, Гвінея-Бісау, Сенегал, Гамбія, Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуар, Сьєрра-Леоне, Ліберія ).

У колоніальний період використовувався у тубільних військах. Після здобуття незалежності зміцнився статус національних варіантів манден як окремих мов (манінка — у Гвінеї, бамана — у Малі, дьюла — у Буркіна Фасо та Кот-д'Івуарі, мандинка — у Гамбії, Сенегалі та Гвінеї-Бісау). Цієї тенденції намагається протистояти рух нко, в ідеології якого манден вважається єдиною мовою.