Модернізм у Дрогобичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

"Модернізм у Дрогобичі" – вікістаття про модерністську спадщину Дрогобича.

Функціоналізм

[ред. | ред. код]

У Дрогобичі зберіглась велика кількість функціоналістських будівель польського періоду, які представляють собою одноманітні двоповерхові власні будинки.

Функціоналістська капличка

[ред. | ред. код]
Фото каплиці в 2013 році

У 1930-х на Млинках (тоді ще частина Модричів) почалося спорудження римо-католицької каплиці. Головним спонсором спорудження виступила рафінерія "Галіція", яка виділила на це свій персонал та головного будівничого заводу — Фелікса Ляховича.

Споруда вирізняється своїм стриманим фасадом. Всередині знаходиться дерев'яний вівтар ручної роботи Ляховича.

Неомодернізм

[ред. | ред. код]

Після війни в Дрогобичі збудували велику кількість неомодерністських споруд, які основному знаходилися за центральною частиною міста.

Кінотетар "Прометей"

[ред. | ред. код]

У 1977 році був збудований найбільший кінотеатр міста "Аврора", а згодом "Прометей". Він став яскравим представником брежнєвської архітектури – нехитрий паралелепіпед із пілястрами по боках.

У 1990-х кінотеатр закрився, а будівля перепрофілювалася під комерцію. З 2012 року будівлю реконструювали, утепливши фасад.

Панно на фасаді Школи №16

[ред. | ред. код]

Сама будівля Школи №16 являлась типовим проектом, але на її фасаді знаходилося авторське панно, яке було встановлене одразу із спорудженням школи в 1981 році.

У 2022 році, посилаючись на її аварійність, панно знищили, спричинивши інтернет-скандал у архітектурній спільноті.

Бруталізм

[ред. | ред. код]

Меморіал "Вічний вогонь"

[ред. | ред. код]

У часи Другої світової війни на місці меморіалу знаходилося стихійне кладовище радянських військових із декількома братськими могилами. Після війни на місці кладовища створили меморіал, встановивши намогильні пам'ятники. Але в 1974 році, імовірно, на честь 30-ї річниці визволення міста, розпочали генеральну реконструкцію меморіалу, надавши їй характерного бруталістського забарвлення. Архітекторами проекту були Остап Федоришин і Петро Сметана, скульптором – Валентин Борисенко.

Дискусія на тему знесення меморіалу розгорілась ще в 2021 році, коли міська рада, користуючись законом "Про Декомунізацію", ухвалила рішення про демонтаж. Тоді демонтувати скульптури завадив статус меморіалу як кладовища, який сковував дії місцевої влади.

20 квітня 2022 року скульптуру та пам'ятник жінки було знесено.[1]

Регіоналізм

[ред. | ред. код]

Готель "Тустань"

[ред. | ред. код]
Велика гаївка в 2012 році на Площі Шевченка. На задньому фоні "Тустань"

У 1987 році, навпроти Площі Тараса Шевченка, було споруджено готель "Тустань", що став справжньою візитівкою Дрогобича.

У радянські часи готель вважався дуже престижним – туди селили гостей республіканського значення. Всередині він був дорого оздоблений мармуром та панно з місцевими бойківськими мотивами, а між поверхами їздив ліфт. Холи мали панорамні вікна з яких відкривався вид на Хоральну синагогу та околицю. Сам ж готель розташовувався у 5 хвилинах ходьби від ратуші.

Головна архітектурна візитівка "Тустані" – скатний дах із коричневою черепицею, що є спадковістю від місцевої бойківської архітектурної традиції.

Сучасний стан будівель

[ред. | ред. код]

Сьогодні більша частина архітектурної спадщини потерпає від стихійних утеплень, надбудов та реклами. Але останнім часом місцева влада взялася за централізацію процесу, проводячи тендери на реконструкцію та утеплення будівель.

Втрачена спадщина

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Zaxid.net (20 квітня 2022). У Дрогобичі зносять радянський меморіал «Вічний вогонь». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 9 червня 2024.