Можливість податкового вибору
| Економічна наука |
|---|
|
|
 Категорія •  Портал |
У теорії суспільного вибору можливість податкового вибору (іноді її ще називають суверенітетом платника податків,[1] цільовим призначенням податків або фіскальною субсидіарністю[2]) — це думка про те, що платники податків повинні мати можливість контролювати те, як витрачаються їхні податки. Прихильники цієї думки застосовують теорію вибору споживача до державних фінансів. Вони стверджують, що платники податків добре відгукуються на те, що їм дозволяють призначати частину своїх податків на конкретні витрати.[3][4][5]
За результатами дослідження, проведеного у 2023 році Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна, 65,8% українців не хочуть платити податки через те, що не можуть впливати на те, куди держава витрачає податки.[6]
Термін «податковий суверенітет» наголошує на сприйманому рівному статусі держави та платника податків замість традиційного погляду на панівну позицію держави в оподаткуванні. Повертаючись до легітимності держави, Вікторія Раріцька зазначає, що «легітимність держави як формальної інституції обґрунтовується відмовою людей від своїх свобод і згодою підкорятися владі в обмін на захист своїх гарантованих прав».[7] Прихильники податкового суверенітету вважають, що в традиційній системі оподаткування платник податків відмовляється від своєї природної свободи в обмін на захист з боку держави та надання державних послуг; це спонукає державу брати на себе обов'язок захищати суспільні інтереси, себто підтримувати соціальний порядок і безпеку громадян.
Цей взаємозв'язок робить оподаткування сполучною ланкою між державою та платниками податків. Прихильники податкового суверенітету вважають, що в таких відносинах платник податків наділяє державу повноваженнями забезпечувати задоволення суспільних інтересів. Крім того, вони гадають, що платник податків передає державі податковий суверенітет. «Це пов’язано з тим, що платник податків наділяє державу податковим суверенітетом. Таким чином, держава має не тільки права щодо оподаткування, а й обов'язки, які відповідають правам платника податків».[7] Таким чином, наявність сприйманого податкового суверенітету держави приписується платнику податків.
Теорія шведського економіста Кнута Вікселя також стверджує, що «оподаткування має базуватися на принципі вартості та противартості, немовби оподаткування є добровільною операцією між особою та державою».[8]
Голосування ногами та голосування своїми податками — це два методи, які були запропоновані, щоб дозволити платникам податків виявляти свої переваги щодо державної політики. Голосування ногами стосується того, що люди переїжджають у ті місця, де пропонується більш привабливий пакет державної політики. Теоретично голосування ногами змушує органи місцевого самоврядування конкурувати за платників податків. Можливість податкового вибору, з іншого боку, дозволяє платникам податків вказувати свої переваги за допомогою своїх особистих податків. Уоллес Е. Оутс писав: «У моделі Тібу, наприклад, є безплатна мобільність; індивіди шукають юрисдикцію, яка забезпечує саме той рівень виробництва суспільного блага, який вони бажають споживати. Роблячи це, вони виявляють свої переваги щодо «місцевих» суспільних результатів і виробляють оптимальний за Парето результат у державному секторі» [9].
З 1971 року Конгрес Сполучених Штатів вніс чотири законопроєкти, що стосуються можливості податкового вибору. Закон про Президентський фонд передвиборчої кампанії, прийнятий у 1971 році, дозволяє платникам податків призначати 3 долари своїх податків на президентські виборчі кампанії. Закон про скорочення боргу за вибором платників податків 2000 року дозволив би платникам податків призначати гроші на зменшення державного боргу.[10] Закон про відмову від війни в Іраку 2007 року дозволив би платникам податків призначати гроші на певні соціальні програми.[11] Закон 2011 року «Вкладайте свої гроші в те, що обстоюєте» дозволив би платникам податків робити добровільні внески (а не сплачувати податки) уряду.[12][13] Ці пізніші законопроєкти загинули в комітетах.
Коли її запитали, яким буде її перший указ на посаді президента Сполучених Штатів, Еллен Дедженерес виступила за поєднання добровільного оподаткування та можливості податкового вибору, заявивши, що «ви повинні мати право обирати, куди підуть ваші гроші, а не просто віддавати їх і дозволяти іншим це вирішувати. Я вважаю, що це маєте вирішувати ви». [14]
У 2009 році, під час світової фінансової кризи, Папа Римський Бенедикт XVI у своїй третій енцикліці виступив за можливість податкового вибору. Він написав: «Одним із можливих підходів до сприяння розвитку було б дієво застосувати так звану фіскальну субсидіарність, і дозволити громадянам вирішувати, як розподіляти частину податків, що вони сплачують, державі. За умови, що це не вироджується в сприяння особливим інтересам, це може сприяти стимулюванню різновидів соціальної солідарності знизу, а також принести очевидну користь у сфері солідарності задля розвитку» [15].
Платники податків в Ісландії, які належать до офіційно зареєстрованої релігійної групи або світської гуманістичної організації [16], повинні сплачувати парафіяльний податок (ісландською: sóknargjald, множина sóknargjöld) [17], який віднімається з податку на прибуток і надходить до вибраної платником організації. [16] У минулому sóknargjald тих, хто не належить до жодної визнаної релігійної організації, передавався до Університету Ісландії [18], але це було змінено у 2009 році [19]. У випадках, коли особи не належать до зареєстрованої релігійної групи чи світської гуманістичної організації, сума, яка в іншому випадку була б використана для soknargjald, тепер залишається частиною бюджету прибуткового податку. У 2015 році місячний sóknargjald становив 824 ісландські крони,[17] близько 6 доларів США.
Італійські платники податків передають обов'язкові 8 ‰ = 0,8% (вісім проміле) від суми річної податкової декларації до організованої релігії, визнаної Італією, або, альтернативно, до державної програми соціальної допомоги. [20]
У іспанському бланку податкової декларації є одна клітинка, де можна відмітити галочкою Католицьку Церкву, жодної клітинки для інших релігійних груп і друга клітинка для діяльності, що становить соціальний інтерес, тобто для неурядових організацій соціального захисту та охорони навколишнього середовища. Ці галочки не впливають на загальну суму податку, але вказують на те, що для кожного поставленої галочки використовується 0,7% від загальної суми.[21]
- ↑ Brown, Daniel J. (Fall 1979). The Case for Tax-Target Plans. Journal of Education Finance. University of Illinois Press. 5 (2): 215—224. JSTOR 40703229.
For educators, these "new" values reflect a demand for taxpayer sovereignty, greater choice among educational programs, and more responsiveness on the part of educational systems.
- ↑ Buchanan, 1963.
- ↑ Lamberton, Cait (4 березня 2011). Your Money, Your Choice. Democracy: A Journal of Ideas.
- ↑ Sherry Xin Li; Catherine Eckel; Philip J. Grossman; Tara Larson Brown. Do Earmarks Increase Giving to Government?.
- ↑ Alm, James; Jackson, Betty R.; McKee, Michael (1993). Fiscal exchange, collective decision institutions, and tax compliance. Journal of Economic Behavior & Organization. 22 (3): 285—303. doi:10.1016/0167-2681(93)90003-8.
- ↑ Українці не хочуть платити податки через низькі доходи та сумнівні державні видатки, – опитування CASE Україна. CASE Україна. 20 липня 2023.
- ↑ а б System of Financial Law : system of tax law : conference proceedings (вид. 1st). Brno. 2015. ISBN 978-80-210-7827-7. OCLC 920663188.
- ↑ Johnsen, Garmann (December 1994). The impact of the Scandinavian controversy about just taxation on public choice; a late homage to Einar Einarson. Public Choice. 81 (3–4): 323—338. doi:10.1007/bf01053236. ISSN 0048-5829.
- ↑ Oates, Wallace E. (May 2006), On the Theory and Practice of Fiscal Decentralization (PDF), Lexington, KY: Institute for Federalism and Intergovernmental Relations, архів оригіналу (PDF) за 1 December 2008
- ↑ Taxpayers’ Choice Debt Reduction Act
- ↑ Opt Out of Iraq War Act of 2007
- ↑ Put Your Money Where Your Mouth Is Act
- ↑ Kasperowicz, Pete, "Rep. Campbell proposes tax form change to encourage donations to the government". The Hill", 18 April 2011.
- ↑ Ellen DeGeneres, Mario Lopez (4 травня 2016). What Ellen DeGeneres Would Do If She Were President. Extra.
- ↑ Benedict XVI (7 липня 2009). Caritas in Veritate 'Charity in Truth'. Vatican Publishing House. Архів оригіналу за 2 September 2011. Процитовано 7 липня 2009.
- ↑ а б Bureau of Democracy, Human Rights and Labor (2014). International Religious Freedom Report for 2014: Iceland. U.S. Department of State. Процитовано 7 грудня 2015.
- ↑ а б Kirkjumál og skráð trúfélög og lífsskoðunarfélög (ісл.). Ministry of the Interior (Innanríkisráðuneytið). Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 7 грудня 2015.
- ↑ Bureau of Democracy, Human Rights and Labor (2004). International Religious Freedom Report for 2004: Iceland. U.S. Department of State. Процитовано 7 грудня 2015.
- ↑ Frumvarp til laga um ráðstafanir í ríkisfjármálum (ісл.). Alþingi. 2009. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 7 грудня 2015.
- ↑ Italian prime minister's office' explanation of the "otto per mille".
- ↑ ¿Qué hace Hacienda con tu dinero si no marcas la casilla solidaria ni la Iglesia en la declaración de la renta?. El Periódico (ісп.). 23 червня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
- Боярчук, Дмитро (1 червня 2022). Якою має бути ідеальна податкова система для України. Шість основних умов — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). Forbes Ukraine. Процитовано 4 листопада 2023.
- Бейкер, Рассел – Можливість вибору для платників податків The New York Times. 1990 рік
- Біновскі, Бретань – Чому обов’язкові податки погані – і як уряд має їх виправити (але, ймовірно, не зробить цього). Forbes. 18 червня 2012 р.
- Бліндер, Алан С. – Економіка державних фінансів: Есе 1989
- Бьюкенен, Джеймс М. – Державні фінанси в демократичному процесі: фіскальні інститути та особистий вибір. 1967 р.
- Бьюкенен, Джеймс М. (1963) – "Економіка цільового призначення податків". Buchanan, James M. (1963). The Economics of Earmarked Taxes. Journal of Political Economy. 71 (5): 457—469. doi:10.1086/258794. JSTOR 1829016. S2CID 153517472.
- Ле Гран, Джуліан - Інша невидима рука: Надання державних послуг через вибір і конкуренцію 2007 р.
| ||||||||||||||||||||||||||
