Мокк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мокк
Країна  Велика Вірменія
Категорія цього списку d
Мапа

Координати: 38°07′59″ пн. ш. 42°54′00″ сх. д. / 38.13333300002777548° пн. ш. 42.90000000002777369445539080° сх. д. / 38.13333300002777548; 42.90000000002777369445539080

Мокк (вірм. Մոկք) — історична область на північний захід від озера Ван, п'ятий ашхар (провінція) Великої Вірменії. У греко-римських авторів — «Моксоена». Розташовувалася в горах Вірменського Тавру.

Мокк на карті Великої Вірменії

Мокк межував з провінцією Туруберан на півночі, Корчайк на півдні, Васпуракан на сході і Алдзнік на заході. Це була найменша з вірменських провінцій, що складалася лише з семи гаварів (округів). Її центром було місто з такою самою назвою — Мокк. У 298338 роках окупована римлянами; після розділу Великої Вірменії 387 року — в перській частині Вірменії. Площа Мокка становила 2962 км2[1][2].

Судячи з усього моккці, бувши горянами, мали серед вірмен погану репутацію розбійників. Мовсес Хоренаці, повідомляючи про заснування нахарарств [міфічним] царем Валаршаком і з належною повагою розповідаючи про родоначальників різних нахарарських династій, про Мокк говорить такими нешанобливими висловами: «Примітивши (якогось) моккця, чоловіка з відповідної області, ватажка озброєного мечами натовпу, він засновує там нахарарство»[3]. При цьому переклад ще пом'якшено: перекладач розуміє слово сріка як «мечоносець», але зізнається, що його звичайне значення — «мерзотник», «халамидник». Вірменський географ VII століття Ананія Ширакаці описує провінцію так:

Мокк на схід від Агдзнік в стрімчаках Таврських гір, має 9 областей: 1. Ішайр, 2. М'юс-Ішайр, 3. Ішоц-Гавар, 4. Арвеніц-дзор, 5. Міджа, 6. Власний Мокс, 7. Аркаїц Гавар, 8. Аргастовіт, 9. Джермадзор. Із плодів виробляє гахршак і мандрагору; зі звірів зустрічається барс з гарними плямами, а з птахів — куріпка.[4]

 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Адміністративно-територіальний поділ Великої Вірменії[недоступне посилання з Март 2018] (вірм.)
  2. Еремян С. Т., Армения согласно «Географии» 7-го века, Ереван, 1963г. (вірменською — Երեմյան Ս.Տ., Հայաստանը ըստ «Աշխարհացոյց»-ի, Երևան, 1963).
  3. Мовсес Хоренаци. История Армении, II,8. Архів оригіналу за 28 квітня 2012. Процитовано 17 квітня 2020.
  4. Анания Ширакаци. Армянская география. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 17 квітня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]