Молодіжна збірна Кореї з футболу
Корея | |||
---|---|---|---|
| |||
Асоціація | Корейська футбольна асоціація Асоціація футболу КНДР | ||
Тренер | Ан Се Ук | ||
Код ФІФА | COR | ||
| |||
Перший матч Аргентина 0–1 Корея (Лісабон, Португалія; 15 червня 1991) | |||
Найбільша перемога Аргентина 0–1 Корея (Лісабон, Португалія; 15 червня 1991) | |||
Найбільша поразка Бразилія 5–1 Корея (Порту, Португалія; 22 червня 1991) | |||
Молодіжний чемпіонат світу | |||
Виступів | 1 (вперше у 1991) | ||
Найвище досягнення | Чвертьфінал | ||
Кубок Азії U-19 | |||
Виступів | 0 | ||
Найвище досягнення |
Молодіжна збірна Кореї з футболу представляє Корею на міжнародних молодіжних турнірах з футболу, будучи об'єднаною командою Південної та Північної Кореї. Єдина їхня участь у турнірах під егідою ФІФА була на молодіжному чемпіонаті світу з футболу 1991 року в Португалії[1].
Молодіжний чемпіонат світу з футболу 1991[ред. | ред. код]
Передумови[ред. | ред. код]
На молодіжному чемпіонаті Азії з футболу 1990 року, що пройшов в Індонезії, у фіналі зустрілись збірні КНДР та Південної Кореї. В серії післяматчевих пенальті перемогу здобула південнокорейська збірна, тим не менш обидві команди отримали путівку на молодіжний чемпіонаті світу 1991 року в Португалії. Після цього почались перемовини про можливість об'єднання команд. Цьому також посприяв і чемпіонат світу з настільного тенісу 1991 року, що пройшов навесні і на цьому турнірі тенісисти Північної Кореї і Південної Кореї вперше виступили однією командою під Прапором Об'єднання, для цього треба було 5 місяців попередніх переговорів[2][3].
В результаті була створена об'єднана молодіжна збірна Кореї для чемпіонату світу, яка складалася з десяти південнокорейців та восьми північнокорейців, а головним тренером став північнокореєць Ан Се Ук. Завдяки формуванню цієї корейської команди другу путівку на чемпіонат світу отримала Сирія, що стала бронзовою на континентальній першості.
Виступ на турнірі[ред. | ред. код]
Корея розпочала свій виступ на молодіжному чемпіонаті світу проти фаворитів, збірної Аргентини. Втім єдиний гол матчу ударом з 30 метрів забив північнокорейський футболіст Чо Ін-Чол на 88-й хвилині, який приніс перемогу Кореї. Корейська команда програвала другий матч групового етапу проти Ірландії, однак північнокорейський футболіст Чой Чол зрівняв рахунок на 89-й хвилині, принісши своїй команді нічию. Незважаючи на поразку 0:1 в останньому матчі групового етапу проти Португалії, господарів та майбутніх чемпіонів турніру, Корейці змогли зайняти друге місце та вийти з групи.
У чвертьфінал корейці потрапили на збірну Бразилії, програвши матч чвертьфіналу з рахунком 1:5. Потім команда Бразилії дійшла до фіналу, де програла лише Португалії в серії пенальті, а обидві корейські молодіжні збірні після цього чемпіонату світу знову стали грати окремо, хоча і в розіграшах 2007 та 2011 років обидві команди знову долали кваліфікацію на турнір і теоретично мали можливість виступати єдиною командою.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ A tale of two countries. FIFA. 15 лютого 2007. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
- ↑ Выступить одной командой. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 13 лютого 2020.
- ↑ КНДР отказалась от формирования объединенной с Южной Кореей хоккейной команды. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 13 лютого 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Футбольної Асоціації [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.] (кор.) (англ.)
|
Це незавершена стаття про футбольну збірну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |