Молочай жорсткий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Молочай жорсткий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Молочайні (Euphorbiaceae)
Рід: Молочай (Euphorbia)
Вид:
Молочай жорсткий (E. rigida)
Біноміальна назва
Euphorbia rigida
Синоніми[1]
  • Euphorbia biglandulosa Desf.
  • Euphorbia phlomos Candargy
  • Euphorbia pungens Banks & Sol.
  • Euphorbia suffruticosa Forssk.
  • Galarhoeus rigidus (M.Bieb.) Haw.
  • Tithymalus biglandulosus (Desf.) Haw.
  • Tithymalus rigidus (M.Bieb.) Soják

Молоча́й жорстки́й[2][3] (Euphorbia rigida) — вид трав'янистих рослин з родини молочайні (Euphorbiaceae), поширений на півдні Європи, заході Азії, північному заході Африки.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина 30–60 см з декількома простими густолистяними стеблами. Стебла прямостійні, 6–10 мм завтовшки. Листки вузьколанцетні, до верхівки поступово звужені, цілокраї; стеблові листки 2–7 × 0.5–1.7 см; променеві листки 7–20 × 7–23 мм. Квітки в неправильному зонтику. Плід — яйцювато-конічна, трикутна коробочка, діаметром 6–7 мм. Насіння яйцювато-циліндричне, ± гладке, блідо-сіре або біле[3][4].

Період цвітіння: лютий — серпень[3][4].

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений на півдні Європи від Італії до Криму, у північно-західній Африці, у Західній Азії; інтродукований на Кіпрі[5][6][7]. Населяє відкриті ліси, вапнякові схили, пасовищний степ, перелогові поля та ін.[4].

В Україні цей зростає на шиферних та глинистих скелях, осипи, кам'янистих місцях — на ПБК[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б The Plant List. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 04.01.2021. (англ.)
  2. Euphorbia rigida // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 148. (рос.)(укр.)
  4. а б в Türkiyebitkileri.com. Процитовано 04.01.2021. (англ.)
  5. GRIN. Процитовано 04.01.2021. (англ.)
  6. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 04.01.2021. (англ.)
  7. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 04.01.2021. (англ.)