Монастирське (озеро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монастирське
51°27′44″ пн. ш. 31°17′39″ сх. д. / 51.46222222224999854° пн. ш. 31.29416666669444425° сх. д. / 51.46222222224999854; 31.29416666669444425Координати: 51°27′44″ пн. ш. 31°17′39″ сх. д. / 51.46222222224999854° пн. ш. 31.29416666669444425° сх. д. / 51.46222222224999854; 31.29416666669444425
Розташування
Країна  Україна
Регіон Чернігів
Новозаводський район
Геологічні дані
Розміри
Вода
Басейн
Інше
Монастирське (озеро). Карта розташування: Україна
Монастирське (озеро)
Монастирське (озеро) (Україна)
Мапа

Монастирське озеро — озеро, розташоване на території Новозаводського району Чернігівської міськради (Чернігівська область, Україна). Тип загальної мінералізації — прісне. Походження — річкове (заплавне). Група гідрологічного режиму — стічний.

Географія[ред. | ред. код]

Довжина — 1,2[1] км. Ширина: середня — 0,07 км, найбільша — 0,1 км.

Озеро розташоване в заплаві (правий берег) Десни: на півдні Новозаводського району Чернігівської міськради, на захід від проспекту Миру. Озерна улоговина зігнутої форми (як літера «С»). У період повені з'єднується протоками з озерами. Північний край озера дуже заростає. На заході прилягають садово-дачні ділянки, на півночі — заповідне урочище Святе.

Береги пологі. Береги заростають прибережною рослинністю (очерет звичайний), а водне плесо — водною (кушир занурений, глечики жовті, види роду рдесник). Береги частково займають насадження дерев листяних порід. Краї улоговини переходять у водно-болотні ділянки.

Живлення: дощове та ґрунтове, частково завдяки сполученню з Десною. Взимку замерзає.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Виміряно інструментом лінійка на сервісі Яндекс карти

Джерела[ред. | ред. код]

  • Географічна енциклопедія України : у 3 т / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. — 33000 прим. — ISBN 5-88500-015-8.
  • Аркуш карти M-36-15 Чернигов. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1985 р. Видання 1990 р. (рос.)
  • Никифоров О. Г. Деснянські озера: Путівник. — К., 1967.