Моніка Тернер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моніка Тернер
Країна  США
Діяльність еколог
Alma mater Фордгемський університет
Університет Джорджії[1]
Заклад Університет Вісконсин-Медісон[1][2]
Національна лабораторія Ок-Ридж[3]
Університет Джорджії[4]
Посада голова[5]
Науковий ступінь доктор філософії
Членство Національна академія наук США[6]
Американська академія мистецтв і наук
Нагороди
Особ. сторінка landscape.zoology.wisc.edu/People/Turner.html

Мо́ніка Те́рнер (Monica G. Turner; нар. в Нью-Йорку) — американська еколог, першопрохідинця в галузі ландшафтної екології. Доктор філософії (1985), іменна професор (Eugene P. Odum Professor) екології Вісконсинського університету в Медісоні, де працює від 1994 року, член НАН США (2004). Дослідниця відновлення лісів Єллоустонського національного парку після великих пожеж 1988 року (див. Єллоустонська пожежа 1988 року). Нагороджена медаллю Бенджаміна Франкліна (2020).

Життєпис[ред. | ред. код]

Росла на Лонг-Айленді. Збиралася стати ветеринаркою, проте її подальшу кар'єру визначила літня робота в студентські роки в Єллоустонському національному парку. Закінчила Фордгемський університет (бакалавр біології summa cum laude, 1980). 1985 року здобула ступінь доктора філософії з екології в університеті Джорджії. Потім завершила там само дворічну постдокторантуру, протягом семи років була науковою співробітницею національної лабораторії Оук-Ридж. Від 1994 року — у Вісконсинському університеті в Медісоні, де нині є професоркою зоології, іменною професоркою (Eugene P. Odum Professor) екології (від 2005) на кафедрі зоології, також Vilas Research Professor. Від 2014 року була президентом екологічного товариства Америки, його фелло. Відзначена медаллю Бенджаміна Франкліна (2020)[7], найпрестижнішою відзнакою Екологічного товариства Америки — премією Роберта Макартура (2008)[8], а також ECI Prize[en] (2008, перша жінка-лауреат). Співшеф-редактор журналу Ecosystems (від 1996).

Відома у своїй галузі довгостроковими дослідженнями відновлення Єллоустоунського національного парку після великих пожеж 1988 року, а також досягнутим завдяки її працям розумінням стійкості лісових екосистем до пожеж і широкого збитку від комах[9].

Опублікувала близько 275 наукових праць, авторка або редакторка шести книг[10]. Публікувалася в Science, PNAS тощо[11]. Авторка підручника «Теорія і практика ландшавтної екології» (англ. Landscape Ecology in Theory and Practice; 2001), що витримав уже два видання[10].

Двоє дітей.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://landscape.zoology.wisc.edu/People/Turner.html
  2. https://integrativebiology.wisc.edu/staff/turner-monica/
  3. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  4. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  5. https://esa.org/history/presidents/
  6. http://www.nasonline.org/member-directory/members/695.html
  7. The Franklin Institute Awards Class of 2021 | The Franklin Institute. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 2 травня 2022.
  8. UW-Madison ecologist receives MacArthur Award. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
  9. UW-Madison researcher chosen to lead Ecological Society of America. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 2 травня 2022.
  10. а б WN@tL: The Uncertain Future of Yellowstone in a Warmer World with More Fire — Science Outreach on Campus — UW–Madison. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 2 травня 2022.
  11. Monica Turner — Abrupt Change in Ecological Systems — UW–Madison. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Дослідження