Морозова Олена Савівна
| Морозова Олена Савівна | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Євгенія Борисівна Григорьєва |
| Дата народження | 15 травня 1973[1] (51 рік) |
| Місце народження | Москва, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР Росія |
| Alma mater | Школа-студія МХАТ (1996) |
| Професія | акторка |
| Кар'єра | 1981 — теперішній час |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0341948 |
 Морозова Олена Савівна у Вікісховищі | |
Олена Савівна Морозова (справжнє ім'я Євгенія Борисівна Григор'єва) (нар. 15 травня 1973) — радянська і російська актриса. Заслужена артистка Російської Федерації (2019). Лауреатка Молодіжної премії «Тріумф» (2002), театральної премії «Чайка» (2005).
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 1973 року в родині кінорежисера Бориса Григор'єва («Петрівка, 38») і дикторки Центрального телебачення Діни Григор'євої. Її кінокар'єра розпочалася в 8 років з ролі «агента Бабки» в дитячому пригодницькому фільмі «Руки вгору!». Потім вона зіграла ще одну велику роль Габі Бебер, відважної подружки Тіма Талера у телефільмі «Проданий сміх». Продовжила Євгенія свою кар'єру в кіно вже підлітком.
У 1996 році закінчила школу-студію МХАТ імені В. І. Немировича-Данченко (майстерня Льва Дурова), куди вступила «за компанію» із подругою. Активно працювала в театрі. Серед ролей — Катаріна («Приборкання непокірної» у постановці Володимира Мірзоєва у театрі ім. Станіславського в 1997 році), Марлен Дітріх («Прощай, Марлен, здрастуй» Дмитра Мінченка в постановці Геннадія Шапошникова в Театрі естради в 2001 році), Гелла і Маргарита («Майстер і Маргарита» у постановці Сергія Алдоніна в театрі імені Станіславського у 2004 році).
У цей час їй починає з'являтися у видіннях Сава Морозов (за родинними переказами, далекий родич сім'ї), який оголосив, що вона його дочка. Під впливом цього бачення вона змінює ім'я на «Олена Савівна Морозова». З 2000 року актриса повертається у велике кіно з роллю Маргі Ковтун у кінофільмі «Щоденник його дружини».
У виставах Театру націй вона грає роль графині в «Figaro. Події одного дня» режисера Кирила Серебреннікова (прем'єра — грудень 2006), роль Шарли Сміт у виставі за п'єсою Трейсі Леттса «Кілер Джо» у постановці Явора Гирдєва (прем'єра — січень 2011), дружину письменника в п'єсі «Заводний апельсин» за романом Ентоні Берджеса в постановці Філіпа Григорьяна (прем'єра — вересень 2016).
З 2014 року Олена Морозова також грає на сцені Електротеатру Станіславський.
26 листопада 2016 року бере участь у виставі «Доторкані», створеній Фондом підтримки сліпоглухих «По-єднання» та Державним Театром Націй, що був номінований на премію «Золота маска» в категорії «Експеримент».
Олена Морозова заміжня другим шлюбом за актором Владиславом Котлярським. У актриси син Етьєн від першого шлюбу і дочка Аврора від другого.[2]
Нагороди та звання[ред. | ред. код]
- 2000 — Спеціальне згадування Великого журі "Надія «Кінотавра» на XI Відкритому Російському кінофестивалі «Кінотавр-2000» (за роль у фільмі «Щоденник його дружини»)
- 2000 — Приз за «Найкращий дебют» на VII Російському кінофестивалі
- 2002 — Молодіжна премія «Тріумф»
- 2002 — Приз Віри Холодної
- 2002 — Приз фестивалю «Література і Кіно»
- 2005 — Театральна премія «Чайка» в номінації «За найкращу жіночу роль»
- 2019 — Заслужена артистка Російської Федерації (13 червня 2019 року) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність[3]
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1980 — Петрівка, 38
- 1981 — Руки вгору! — агент «Бабка»
- 1981 — Проданий сміх — Габі
- 1983 — Приступити до ліквідації — дівчинка на згарищі
- 1984 — Цей фантастичний світ (фільм 8-й) — Агата в дитинстві
- 1984—1985 — З нами не засумуєш (телеспектакль, 4 с.) — Таня Садовнича
- 1988 — Нехай я помру, Господи… — Ольга
- 2000 — Щоденник його дружини — Марга Ковтун
- 2001 — Ростов-папа
- 2001 — Кунсткамера (короткометражний) — мати
- 2002 — Каменська 2 — чаклунка
- 2003 — Персики і перчики. Куртуазні історії — Жюлі
- 2003 — Темна конячка — Єлизавета
- 2004 — Таємний знак 3 — Маргарита
- 2004 — Марс — Віра
- 2004 — Моя прекрасна нянька — рок-співачка Непруха
- 2006 — «Зображаючи жертву» — Оля
- 2007 — Одна любов на мільйон — Рита
- 2007 — Мертві дочки
- 2008 — Обставини — Агнеса
- 2008 — Чотири віки любові
- 2008 — Смокінг по-рязанськи — Зоя
- 2008 — Ми одружимося, у крайньому випадку зателефонуємо — Віра Архипова
- 2008 — Залюднений острів — телеведуча
- 2009 — Коко Шанель та Ігор Стравінський — Катерина Стравінська
- 2009 — Барвиха — Любов Альфредівна
- 2009 — Див не буває — Світла, психолог
- 2009 — Гамлет. XXI століття — Актриса
- 2010 — Шахта — Ольга Дмитрівна Зоріна, майор
- 2011 — Дитинко — Олена Подольська
- 2011 — Будинок вітру — Влада
- 2011 — Золоті — Любов Альфредівна
- 2011 — МУР. Третій фронт — Кіра Климова
- 2012 — Я буду поруч — Юля
- 2012 — Слідчий комітет — Ганна Черняєва, слідчий СК РФ
- 2012 — Передчуття — Валентина Смоліна
- 2015 — Червона королева — Віра Іпполітівна Аралова, художниця-модельєрка
- 2017 — Готель Елеон. 2 сезон — екстрасенс (28 серія)
- 2017 — Мішок без дна — царівна
- 2017 — Сальса — Тетяна
- 2018 — Синичка-2 — Дар'я Михайлівна Одоєвська
- 2023 - Бібліотекар - Шепчихіна
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Елена Морозова. Woman.ru. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018. (рос.)
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 13 июня 2019 года № 274 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Олена Морозова на сайті театру Романа Віктюка (рос.)
- Олена Морозова на сайті «Енциклопедія вітчизняного кіно» (рос.)
- Олена Морозова // Кінокомпанія Tvindie (рос.)
- Олена Морозова — акторський портрет (рос.)
|
