Морс Пекхем
| Морс Пекхем | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1914 |
| Помер | 1993 |
| Країна | США |
| Alma mater | Рочестерський університет та Принстонський університет |
| Галузь | літературознавство |
| Заклад | Університет Південної Кароліни |
| Вчене звання | почесний професор |
| Відомий завдяки: | літературознавство |
Морс Пекхем (Morse Peckham, 1914 — 1993), американський літературознавець, викладач та редактор. Випускник університетів Рочестерського (1935) та Принстонського, де захистив докторську дисертацію (1947). Почесний професор Пенсільванського університету (1950 — 1966) та Університету Південної Кароліни (1967 — 1983).
Науковий внесок[ред. | ред. код]
Наукову роботу Морс Пекхем розпочав як викладач англійської літератури вікторіанського періоду в Пенсільванському університеті. Ним була розроблена власна концепція історії культури («По той бік трагедії», 1962) та поведінки людини («Пояснення влади: контроль людської поведінки», 1979). Він стверджував, що «культурна еволюція дев’ятнадцятого і двадцятого сторіч з усією очевидністю повинна розглядатися в контексті еволюції романтизму» ([1]); на його думку, романтизм спричинив перетворення, подібного до якого раніше не відбувалося, а людство досі не усвідомлює і противиться визнанню цієї події («Романтизм та ідеологія», 1985). Пекхем вважав, що більшість тем романтизму, зокрема, захопленість природою, екзальтованим почуттям та сентиментальністю, живописністю та под., уже містилися та просувалися добою Просвітництва ([2]). «Ідеологія завжди відстає на крок від ситуації, в якій вона задіяна, оскільки ідеологія завжди з’являється як відповідь на попередню ситуацію, чиї властивості відрізняються від поточних» ([3]).
Глибокий дослідник текстів Пекхем опублікував дослідження з питань еволюційної теорії Чарльза Дарвіна. За його редакцією було надруковане ювілейне видання «Походження видів» (1959), з підведенням варіантів ([4]). Пекхем ретельно прослідкував усі найдрібніші зміни, що вносив Дарвін до своєї головної роботи, винятки з текстів, стилістичні правки, ба навіть зміни пунктуації ([5]).
Основні праці[ред. | ред. код]
Прижиттєвий науковий доробок склав 154 бібілографічні назви. Серед публікацій найважливіші:
- Beyond the Tragic Vision, 1962
- Man’s Rage for Chaos – Biology, Behavior, and the Arts. 1965;
- Art and Pornography, 1969
- Victorian Revolutionaries Speculations on Some Heroes of Culture Crisis, 1970
- The Romantic Virtuoso (у співавторстві з Лео Догерті), 1970
- The Triumph of Romanticism (collected essay), 1970
- Romanticism and Behavior (collected essays), 1977
- Explanation and Power: The Control of Human Behavior, 1979
- Romanticism and Ideology, 1985.
Посилання[ред. | ред. код]
- Пекхем Морс. Вступ до збірки «Романтизм та ідеологія» (укр.) [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Пекхем Морс. Дарвінізм та дарвіністицизм (укр.) [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Маколкін Анна. Старі метафори та нові парадигми. В кн. Політологія посткомунізму. К., 1995. С. 88-97. [Архівовано 13 травня 2013 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Толмачёв В. От романтизма к романтизму: Американский роман 1920-х годов и проблема романтической культуры. М., 1997.
- ↑ Benesch, K. Romantic Cyborgs: Authorship and Technology in the American Renaissance. University of Massachusetts Press, Amherst, 2002.
- ↑ Peckham M. Romanticism and Ideology, 1985
- ↑ Darwin Ch. The Origin of Species A Variorum Text. (Ed. by Morse Peckham). Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1959. (Було перевидане 2006 року.)
- ↑ Рубайлова П. Г. Формирование и развитие теории естественного отбора: Исторический очерк. М., 1981.