Мохтар Лубіс
| Мохтар Лубіс | |
|---|---|
| індонез. Mochtar Lubis | |
 | |
| Псевдо | Savitri[1] |
| Народився |
7 березня 1922[2][3] Паданг, Нідерландська Ост-Індія |
| Помер |
2 липня 2004[2][3] (82 роки) Джакарта, Індонезія |
| Країна |
 Індонезія |
| Діяльність | письменник, журналіст |
| Знання мов | індонезійська[2] |
| Жанр | проза |
| Нагороди | |
Мохтар Лубіс (індонез. Mochtar Lubis; 7 березня 1922 — 2 липня 2004 року) — індонезійський журналіст і письменник, батакського походження. Один з засновників газети «Indonesia Raya» і щомісячного літературного журналу «Horison». Його роман Senja di Jakarta (Сутінки в Джакарті) став першим індонезійським романом, який було перекладено англійською мовою. Відомий як непримиренний борець за свободу творчості і свободу преси. За критику режиму Сукарно був ув'язнений[4].
Біографія[ред. | ред. код]
Лубіс народився 7 березня 1922 року в місті Сунгай Пенух на Суматрі, в сім ї Raja Pandapotan Lubis — високопоставленого державного службовця.[5] Він був шостою дитиною з дванадцяти.[6] За походженням батак.
В дитинстві писав дитячі оповідання, які були опубліковані в меданській газеті Sinar Deli. В підлітковому віці часто гуляв в джунглях Суматри. Пізніше він згадував, що дві події в цей період надихнули його написати твір Harimau! Harimau! (Тигр! Тигр!). Це знайдена ним добре збудована, але вже покинута хатина і зустріч з тигром. [7]
Закінчивши середню школу, працював учителем у Ніасі, Північна Суматра. Проте через рік поїхав в Батавію, де влаштувався на роботу у банку. Після початку Другої світової війни коли японці в 1942 році окупували Індонезію, Лубіс почав працювати на японців, перекладаючи міжнародні новини для японської армії.
.jpg)
Після проголошення Індонезією незалежності в 1945 році, Лубіс приєднався до індонезійського інформаційного агентства Antara , в якості репортера. Від Antara, він відвідав Asian Relations Conference в 1947 році. В цей же період Лубіс написав Jalan Tak Ada Ujung («Нескінченний шлях») і вступив до індонезійської Асоціації художників.
У 1949 році заснував газету Indonesia Raya, згодом працюючи в ній головним редактором. За свою діяльність і критичні статті на адресу тогочасної влади в період 1957—1966 років кілька разів був ув'язнений.[8]
4 лютого 1975 року він був заарештований за підозрою в заворушеннях 1974 року під час візиту японського прем'єр-міністра Танаки Какуей; незабаром після корупційного скандалу в компанії Pertamina газету Indonesia Raya було закрито. Більше двох місяців Лубіс провів у в'язниці Nirbaya (без суду) і був звільнений 14 квітня 1975 року. Він зазначив, що інші ув'язнені, такі як колишній командуючий ВПС Індонезії Омар Дані, перебували у в'язниці без суду і слідства роками. В цей період він став активно практикувати йогу.
Був засновником і співзасновником численних журналів та фондів, включаючи Obor Indonesia Foundation в 1970 році, журнал Horison та Індонезійський зелений фонд. Піднімав питання про необхідність свободи преси в Індонезії і здобув репутацію чесного і поміркованого репортера. У 2000 році Міжнародним інститутом преси він був названий одним з 50 героїв вільної преси за останні 50 років.[9]
Публіцистика[ред. | ред. код]
Є автором цілого ряду публіцистичних книг, а також посібників для письменників-початківців: «Техніка письменницької творчості», (1951) і «Техніка написання кіносценаріїв» (1952). Крім того, він займався перекладом на індонезійську мову творів американських, європейських і китайських письменників. Перекладався багатьма західними та східними мовами.
Смерть[ред. | ред. код]
Після тривалої боротьби з хворобою Альцгеймера помер у Medistra Hospital 2 липня 2004 року у віці 82 років.[10] Був похований поряд із дружиною на кладовищі Jeruk Purut.[11] На його похоронах були присутні сотні людей, включаючи журналістів і письменників Росіхана Анвара і Рамадана K.Х.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Був одружений з Сіті Халіма (Siti Halimah), яка померла в 2001 році. Мали 3 дітей та 8 онуків.
Нагороди[ред. | ред. код]
Твори[ред. | ред. код]
Романи[ред. | ред. код]
| Рік | Назва | Назва українською мовою | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1950 | Tidak Ada Esok [12] | Без майбутнього | |
| 1952 | Jalan Tak Ada Ujung | Нескінченний шлях | Отримав нагороду Badan Musyawarah Kebudayaan Nasional |
| 1963 | Senja di Jakarta | Сутінки в Джакарті | Спочатку опублікований англійською мовою; опублікований малайською у 1964 році. |
| 1966 | Tanah Gersang | Безплідні Землі | |
| 1975 | Harimau! Harimau! |
Тигр! Тигр! | Номінація «Найкраща книга року» Yayasan Buku Utama. |
| 1977 | Maut dan Cinta | Смерть і кохання | Отримав нагороду Yayasan Jaya Raya. |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Hill, David (1 липня 2005). Mochtar Lubis. Inside Indonesia. Архів оригіналу за 23 November 2008. Процитовано 10 липня 2008.
- ↑ Her Suheryanto (4 квітня 2010). A Fresh look at the legacy of Mochtar Lubis. The Jakarta Post. Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 9 липня 2011.
- ↑ A. Junaidi (16 серпня 2004). Loyal, outspoken, loved: Mochtar's friends remember. The Jakarta Post. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 9 липня 2011.
- ↑ Lubis та Lamoureux, 1991, с. vii
- ↑ A. Junaidi (3 липня 2004). Press freedom fighter, writer Mochtar Lubis passes away. The Jakarta Post. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 9 липня 2011.
- ↑ World Press Freedom Heroes: Symbols of courage in global journalism. International Press Institute. 2012. Архів оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 26 січня 2012.
- ↑ Press freedom champion Mochtar 'only feared for his Juliet'. The Jakarta Post. 4 липня 2004. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 9 липня 2011.
- ↑ Warief Djajanto Basorie (9 вересня 2008). The irrepressible and intimate Mochtar Lubis. The Jakarta Post. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 9 липня 2011.
- ↑ Lubis, Mochtar. Harimau! Harimau! Eighth printing. 2008. Yayasan Obor Indonesia: Jakarta. Pp. 213—214.
Література[ред. | ред. код]
- Eneste, Pamusuk (2001). Bibliografi Sastra Indonesia [Bibliography of Indonesian Literature] (Indonesian) . Magelang, Indonesia: Yayasan Indonesiatera. ISBN 979-9375-17-7.
- Lubis, Mochtar; Lamoureux, Florence (1991). Tiger!. Singapore: Select Books. ISBN 981-00-2265-4.
- Mahayana, Maman S.; Sofyan, Oyon; Dian, Achmad (2007). Ringkasan dan ulasan novel Indonesia modern [Summaries and Commentary on Modern Indonesian Novels] (Indonesian) . Grasindo.
|
