Музей сучасного мистецтва Австралії
Museum of Contemporary Art  | |
|---|---|
 | |
| 33°51′36″ пд. ш. 151°12′32″ сх. д. / 33.860019° пд. ш. 151.208999° сх. д.Координати: 33°51′36″ пд. ш. 151°12′32″ сх. д. / 33.860019° пд. ш. 151.208999° сх. д. | |
| Тип | Contemporary art |
| Країна |
.svg){kind=small} Австралія |
| Розташування | George Street, Sydney, Australia |
| Засновник | John Power; University of Sydney |
| Засновано | 1991 |
| Відкрито | 1991 |
| Відвідувачі | 1,206,243 (2016)[1] |
| Директор | Elizabeth Ann Macgregor |
| Сайт | mca.com.au |
  Музей сучасного мистецтва Австралії (Австралія) | |
 | |
 Музей сучасного мистецтва Австралії у Вікісховищі | |
Музей сучасного мистецтва Австралії — австралійський музей, розташований у Сіднеї, присвячений виключно виставкам, інтерпретаціям та колекціонуванню сучасного мистецтва як з Австралії, так і з усього світу. Він розміщений у будівлі в стилі арт-деко[2] у колишньому Будинку ради морських служб на Круговій набережній.
Музей був відкритий в 1991 році як Музей сучасного мистецтва в Сіднеї, а з 2010 року отримав 58 млн. австралійських доларів для реконструкції[3] Відкрився 29 березня 2012 року під теперішньою назвою Музей сучасного мистецтва Австралії.[4][5] Колекція містить понад 4000 робіт австралійських художників, придбаних з 1989 року. Колекція має потужний запас живопису, фотографії, скульптури, роботи на папері, а також значне представлення робіт художників аборигенів.
Історія[ред. | ред. код]
Створення музею було задумом австралійського художника-емігранта Дж. В. Пауера (1881—1943), який заповів своє особисте багатство Сіднейському університету з чіткою метою інформування та навчання австралійців у галузі сучасного візуального мистецтва. У грудні 1970 р. Сіднейський університет також отримав заповіт Сеймура для центру виконавських мистецтв і прагнув об'єднати два заповіти в художній комплекс, який містив би в собі Центр Сеймура та об'єкти Інституту енергетики, включаючи будинок для Галереї[6][7] Центр Сеймура був відкритий в 1975 році.
Колекція творів мистецтва отримала форму «Галереї сучасного мистецтва», мандрівної колекції творів мистецтва без постійної адреси. Між смертю Джона Пауера та остаточним заснуванням музею колекція розміщувалась у Сіднейському університеті. Вона зберігалась в університетській бібліотеці Фішера протягом 1970-х років. Колекція функціонувала як виставка в будівлі Медсена між 1980 і 1989 рр.[7]
З переміщенням Управління морських служб (MSB) з побудованого в 1949 році п'ятиповерхового будинку в більші приміщення в 1989 році, будинок та ділянка були передані урядом Нового Південного Уельсу Музею сучасного мистецтва.[8] Профінансоване Сіднейським університетом відновлення та реконструкція будівлі розпочалася в 1990 році під керівництвом Ендрю Андерсона. У листопаді 1991 року Музей сучасного мистецтва офіційно відкрився.
Нове розширення музею у 2012 р.[9][10] Головою правління музею був Саймон Мордант (2010—2020). У липні 2020 року роль голови взяла на себе Лотарингія Тарабай.[11]
Музей сучасного мистецтва Австралії — це некомерційна благодійна організація, яка отримує постійне фінансування та підтримку від уряду штату Новий Південний Уельс через Art NSW та уряду Співдружності через Раду Австралії. Щороку MCA збирає приблизно 70 % свого доходу з різних джерел, таких як виставки та заходи, спонсорство, пожертви та найм місць.[12]
Архітектура[ред. | ред. код]
Музей складається з двох крил, основний розділ розміщений у колишній будівлі Управління морських служб (MSB).
.jpg)
Архітектура Музею сучасного мистецтва викликала як критику, так і похвалу австралійських і міжнародних коментаторів, в основному спрямованих на контрастні фасади будівель.[13][14] Колишня будівля MSB — це шість поверхів з цегли та бетону з зовнішнім виглядом в стилі ар-деко. Колишні офіси будівлі були відремонтовані у більш відкритий простір із рухомими стінами, щоб задовольнити виставкові вимоги. Будівля є спадщиною, внесеною до списку у штаті Новий Південний Уельс і федеральному масштабі.[15] Музей має сучасний дизайн, натхненний кубізмом. Його фасад складається з чорно-білих коробок, що перекриваються, з великими кутовими вікнами. Наявні бібліотека, навчальні класи та тераса скульптури на даху з видом на гавань. Під час реставрації також створило спеціальні приміщення в будівлі для виставки відеомистецтва.
Колекції[ред. | ред. код]
Основою колекцією музею є твори, які були у час первісного заснування музею. Політика придбання музею, заснована на волі Джона Пауера, який прагнув придбати твори міжнародного сучасного мистецтва. Дуже рідко купували картини австралійських митців як доповнення до іноземної колекції.[16] Починаючи з 2002 року, музей змістив акцент на австралійських художників і наразі вміщує понад 4500 робіт.[17]
_Yoko_Ono%27_exhibition_-_Sydney,_Museum_of_Contemporary_Art_Australia_(10867844565).jpg)
Виставки[ред. | ред. код]
- Піпілотті Ріст — «Sip My Ocean» (2018)
- Грейсон Перрі — «Моя маленька мистецька кар'єра» (2016)
- Йоко Оно — «Війна закінчилася! (якщо хочеш)» (2013)
- Аніш Капур (2013)
- Енні Лейбовіц — «Життя фотографа 1990—2005» (2011)
- Яйой Кусама — «Дзеркальні роки» (2009)
- Патрісія Піччініні — «Поклик дикої природи» (2002)
- Сінді Шерман — «Ретроспектива» (1999)
- Марина Абрамович — «Об'єкти, перформанс, відео, звук» (1998)
- Кіт Харінг (1996)
- Енді Уорхол — «Портрети» (1994)
Виставка Primavera[ред. | ред. код]
Виставка Primavera проводиться з 1992 року на честь дочки Синтії Джексон Белінди. Представляються роботи австралійських художникі віком від 35 років.
Програми[ред. | ред. код]
Музей сучасного мистецтва протягом свого календарного року проводить низку публічних програм, включаючи дослідницьку програму «Мистецтво + деменція».[18]
Програма Белла[ред. | ред. код]
Програма «Белла» музею — це творча програма для людей з обмеженими можливостями та їх сімей.
Genext[ред. | ред. код]
«GENEXT» проводиться з 2005 року як програма громадської участі, спрямованої на молодь у віці від 12 до 18 років, яку проводить Молодіжний комітет. GENEXT — це позаурочна програма, яка включає такі заходи, як жива музика, дискусії та мистецькі майстер-класи.[19] Проводиться чотири рази на рік, і протягом перших десяти років роботи взяло участь понад 16 000 учасників.[20]
У співпраці з Художньою галереєю Нового Південного Уельсу Музей сучасного мистецтва бере участь у Сіднейському фестивалі та Сіднейській бієнале. Запланована на 2020 рік відбувається частково в мережі через пандемію COVID-19 в Австралії .[21]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ Visitor Figures 2016 (PDF). The Art Newspaper Review. April 2017. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2017. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Museum of Contemporary Art. Sydney Architecture. n.d. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
- ↑ Sydney Museum of Contemporary Art to reopen in 2012. World Interior Design Network. Australia. 26 травня 2012. Архів оригіналу за 10 February 2013. Процитовано 4 червня 2012.
- ↑ Brownell, Ginanne (20 березня 2012). A Makeover for Contemporary Art in Sydney. The New York Times. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 14 жовтня 2012.
- ↑ Kneen, Dale (Summer 2012). Starchitects In Our Eyes. High Life. British Airways: 16—17.
- ↑ Archibald, J. F; Haynes, John (11 січня 1969). Art bequests (11 January 1969). The bulletin (англ.). 091 (4635). Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.
- ↑ а б Murphy, Bernice (1993). Museum of contemporary art : vision & context. Sydney: Museum of contemporary art. с. 105. ISBN 976-8097-22-1. OCLC 443910300.
- ↑ Stephensen, PR (1966). The History & Description of Sydney Harbour. Rigby. с. 160. ISBN 0589502433.
- ↑ Craswell, Penny (12 квітня 2012). The reimagined Museum of Contemporary Art. ArchitectureAU. Architecture Media Pty Ltd. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
- ↑ The MCA's new Mordant Wing. Artist Profile (амер.). 29 квітня 2012. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 17 квітня 2019.
- ↑ Kembrey, Melanie (30 квітня 2020). Lorraine Tarabay named next chair of Museum of Contemporary Art. The Sydney Morning Herald (англ.). Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 29 травня 2020.
- ↑ About the MCA. Museum of Contemporary Art Australia. Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
- ↑ Lines of division: The new MCA in Sydney. Australian Design Review (амер.). 8 травня 2012. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
- ↑ Aston, Heath (3 березня 2012). MCA's chequered reception. The Sydney Morning Herald (англ.). Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
- ↑ Heritage and Conservation Register. www.shfa.nsw.gov.au (англ.). Property NSW. Процитовано 28 травня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Murphy, Bernice (1993). Museum of contemporary art : vision & context. Sydney: Museum of contemporary art. с. 93. ISBN 976-8097-22-1. OCLC 443910300.
- ↑ The 'outsider' steering the MCA through the crisis. Australian Financial Review (англ.). 30 квітня 2020. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 29 травня 2020.
- ↑ Artful: Art and Dementia report | MCA Australia | MCA Australia. www.mca.com.au (англ.). Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 29 травня 2020.
- ↑ Boyce, Brooke (2018). Evaluating with the next Generation. Patternmakers.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Genext Turns 10! on Art.Base.BASE. Art.Base. Процитовано 28 травня 2020.
- ↑ The End of the Art World as We Know It. Hyperallergic (амер.). 4 квітня 2020. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний вебсайт Музею сучасного мистецтва [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Сторінка Музею сучасного мистецтва Artabase [Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Офіційний вебсайт архітектора Маршалла [Архівовано 27 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Museum of Contemporary Art Australia. Dictionary of Sydney. Dictionary of Sydney Trust. Архів оригіналу за 9 жовтня 2015. Процитовано 9 жовтня 2015. [ CC-By-SA ]
- Commissariat Stores. Dictionary of Sydney. Dictionary of Sydney Trust. 2008. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 жовтня 2015. [ CC-By-SA ] . (Будівля, яка раніше займала ділянку, знесена в 1939 р.)
- "Maritime Services Board Building (former), 136-140 George St, The Rocks, NSW, Australia (Place ID 102747)" . База даних австралійської спадщини . Департамент навколишнього середовища . 21 жовтня 1980 року.