Мухамед Філіпович
| Мухамед Філіпович | |
|---|---|
| босн. Muhamed Filipović | |
| Народився |
3 серпня 1929 Баня-Лука, Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина, Югославія |
| Помер |
25 лютого 2020[1] (90 років) Сараєво, Боснія і Герцеговина |
| Країна |
.svg){kind=small} Югославія Боснія і Герцеговина |
| Діяльність | філософ, письменник, історик, політик, есеїст |
| Галузь | філософія, історія і політика[2] |
| Alma mater | Белградський університет |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Знання мов | боснійська[3] |
| Заклад | Босняцька академія наук і мистецтв |
Мухамед Філіпович (босн. Muhamed Filipović; нар. 3 серпня 1929, Баня-Лука, Королівство Югославія — 25 лютого 2020, Сараєво, Боснія і Герцеговина) — боснійський учений, історик, філософ, письменник, есеїст, академік, президент Босняцької академії наук і мистецтв (БАНМ)[4]. Політик. Ідеолог і теоретик боснійського націоналізму. Вважається одним з найбільш видних інтелектуалів Боснії[5].
Біографія[ред. | ред. код]
Серед його предків, вихідців з Загреба, які прийняли в 1564 році іслам, були беї. Родичі матері в роки Другої світової війни займали важливі посади серед усташів. Брат загинув в таборі смерті Ясеновац, а сестра — член комуністичного підпілля[6].
Закінчив в 1952 році філософський факультет Бєлградського університету, пізніше, аспірантуру. У 1960 році став доктором наук.
Дійсний член Академії наук і мистецтв Боснії і Герцеговини. Викладач філософії Сараєвського університету.
Мухамед Філіпович — відомий політик. У період правління комуністів в СФРЮ був дисидентом і критиком політики Йосипа Броз Тіто[7].
Разом з Алія Ізетбеговичем і Фікрет Абдичем заснував консервативну партію демократичного дії Боснії і Герцеговини, членом якої був до 1990 року. Після цього, був в числі засновників мусульманської боснійської (бошнякської) організації (МБО)[8][9].
Під час боснійської війни — посол Республіки Боснія і Герцеговина в Сполученому Королівстві[7].
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Автор 14 книг, багато з яких були переведені на інші мови. Найвідоміша робота Мухамеда Філіповича — «Lenjin — monografija njegove Misli» (рос. «Ленин — монография о его мыслях»), була переведена на болгарську, датську, італійську, словацьку, французьку, китайську і шведську мови.
Вибрані публікації[ред. | ред. код]
- Ленін — монографія про його думки/ Lenjin — monografija njegove misli
- Релігія і мораль / Religija i moral
- Етичні засади гуманізму / Etički osnovi humanizma
- Марксизм і сучасна філософія / Marksizam i savremena filozofij
- Марксистська філософія / Marksistička filozofija
- Сафет Купіч — філософ, есеїст і літературний критик / Safet Krupić-filozof, esejist i književni kritičar
- Філософія мови / Filozofija jezika (в 2 томах)
- Боснійська політика / Bošnjačka politika, 1996.
- Боснія і Герцеговина — найважливіші географічні, демографічні, історичні, культурні та політичні факти / Bosna i Hercegovina-najvažnije geografske, demografske, historijske, kulturne i političke činjenice, 1997.
- Спроба духовної біографії / Pokušaj jedne duhovne biografije, 1999.
- Я був дипломатом Алії / Bio sam Alijin diplomata (в 2 томах), 2000.
- Десять лекцій по ідеї Європи, Фонд відкритого суспільства «Право-центр» Боснії і Герцеговини / Deset predavanja o ideji Evrope, Pravni centar Fond otvoreno društvo BiH, 2000.
- Довга, довга поїздка в Лім і навколо Пестера / Jedno dugo, dugo putovanje uz Lim i oko Pestera, 2001.
- Комунізм і ностальгія / Komunizam i nostalgija, 2001.
- Питання про відповідальність за війну в Боснії і Герцеговині / Pitanje odgovornosti za rat u BiH
- Іслам і терор / Islam i teror, 2002
- Методологія науки та наукової роботи / Metodologija znanosti i znanstvenog rada, 2004
- Трагедія Боснії / Tragedija Bosne
- Історія і наша думка про неї / Povijest i naše mišljenje o njoj
- Історія духовного життя на землях Боснії і Герцеговини / Historija duhovnog života na tlu Bosne i Hercegovine (в 4 томах), 2005
- Дев'ятнадцять етюдів про Михайла Бахтіна / Devetnaest etida o Mihailu Bahtinu, 2005
- Боснійський дух витає над Боснією / Bosanski duh lebdi nad Bosnom, 2006
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б وفاة الأكاديمي محمد فيليبوفيتش
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Intervju/Muhamed Filipović za press: Alija je upropastio Bošnjake, napravivši katastrofalnu grešku odlukom da se BiH odvoji od Jugoslavije. Republika. 23 травня 2011. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 9 грудня 2012.
- ↑ Hariz Halilovich. Places of Pain: Forced Displacement, Popular Memory and Trans-local Identities in Bosnian War-torn Communities. — Berghahn Books[en], 2013. — С. 120—. — ISBN 978-0-85745-777-6.
- ↑ Filipović, 2005.
- ↑ а б Gorana Ognjenović; Jasna Jozelić. Politicization of Religion, the Power of State, Nation, and Faith: The Case of Former Yugoslavia and Its Successor States. — Palgrave Macmillan, 2014. — С. 30—. — ISBN 978-1-137-47786-6.
- ↑ Pejanović, 2004., str. 46.
- ↑ Zulfikarpašić, 1995., str. 99.
Посилання[ред. | ред. код]
- Muhamed Filipović [Архівовано 1 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Muhamed Filipović
- Muhamed Filipović: Neka mi neko dokaže da su ikakvi Hrvati [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] u Bosni postojali prije 19. stoljeća [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Ko smo mi Bošnjaci [Архівовано 20 грудня 2021 у Wayback Machine.]
|
- Народились 3 серпня
- Народились 1929
- Уродженці Баня-Луки
- Померли 25 лютого
- Померли 2020
- Померли в Сараєві
- Випускники Белградського університету
- Доктори філософії
- Академіки Академії наук і мистецтв Боснії і Герцеговини
- Дипломати Боснії і Герцеговини
- Боснійські письменники
- Політики Югославії
- Політики Боснії і Герцеговини
- Посли Боснії і Герцеговини
- Есеїсти
- Історики