Мухаммад Хан Джунеджо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мухаммад Хан Джунеджо
урду جونیجو‎
перс. محمد خان‎
Народився 18 серпня 1932(1932-08-18)[1]
Sindhrid, Сінд, Пакистан
Помер 16 березня 1993(1993-03-16)[1] (60 років)
Балтимор, Мериленд, США
·лейкоз
Країна  Пакистан
 Британська Індія
Діяльність політик
Alma mater St Patrick's High School, Karachid
Знання мов урду
Посада Прем'єр-міністр Пакистану, Ministry of Interiord, Federal Minister of the Interior of Pakistand і міністр оборони Пакистану
Партія Pakistan Muslim League (J)d
Конфесія іслам

Мухаммад Хан Джунеджо (урду محمد خان جونیجو‎; 18 серпня 1932 — 16 березня 1993) — пакистанський державний діяч, 10-й прем'єр-міністр Пакистану (1985—1988).

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з сіндських раджпутів, належав до заміндарів роду Хаджи Алішер Шах. Народився у місті Сіндхрі (провінція Сінд) у 1932 році. Він отримав освіту в середній школі Св. Патріка в Карачі, а пізніше закінчив коледж Св. Патріка. Закінчив 1954 року сільськогосподарський університет у м. Гастінгс (Велика Британія). По поверненню у власних маєтках став вирожувати манго сорту сіндхрі.

1954 року приєднався до Мусульманської ліги Пакистану, був обраний мером округу Сангар. У 1962 році його було обрано членом Провінційної Асамблеї Західного Пакистану. У липні 1963 року він був призначений міністром охорони здоров'я у Західному Пакистані. Перебував на цій посаді до 1965 року. У 1965—1969 роках був міністром залізниць.

У 1970 році зблизився з релігійним лідером Пір Пагаро VII. У 1977 році був призначений тимчасовим міністром кабінету міністрів на чолі з прем'єр-міністром Зульфікаром Алі Бхутто. З 1977 по 1979 рік він обіймав посаду міністра залізниці. Після заколоту генерала Зія-уль-Хака Мохаммада відійшов від політичної діяльності, повернувшись на батьківщину.

У січні 1985 року президент Зія-уль-Хак оголосив про проведення загальнонаціональних загальних виборів, які базуватимуться на позапартійності. Джунеджо успішно обирається від виборчого округу Сангар. За підтримки Пір Пагаро VII президент призначив Мухаммад Хана Джунеджо прем'єр-міністром, запросивши сформувати цивільний уряд відповідно до відновлення конституції. Після отримання голосів у парламенті через вотум довіри, Мухаммад Хан Джунеджо зустрівся з президентом Зія-уль-Хаком щодо припинення воєнного стану. Врешті-решт воєнний стан було скасовано, після чого Джунеджо стає також міністром оборони та внутрішніх справ.

Соціальна політика прем'єр-міністра привела до політичної незалежності, коли він був призначений президентом Мусульманської ліги Пакистану. Його політика також включала свободу преси, незважаючи на протидію президента в цьому питанні. Він здобув популярність і значущість завдяки своїй сміливій позиції у відносинах з Зія-уль-Хаком. На економічному фронті він вжив заходів жорсткої економії та врешті-решт зупинив ісламізацію економіки.

У 1986—1987 роках його відносини з президентом почали погіршуватися через спробив втручання у зовнішню політику. У 1987 році Мухаммад Хан Джунеджо надав свою політичну підтримку і зрештою скористався своєю прерогативою, щоб призначити генерал-лейтенанта Мірзу Аслам Бега віце-командувачем армії, незважаючи на те, що президент хотів, щоб цю посаду отримав генерал-лейтенант Захід Алі Акбар.

Прем'єр-міністр уповноважив міністра закордонних справ Якуб Алі Хана ратифікувати Женевські угоди, які дозволили Радянському Союзу відступити з Афганістану. що й було зроблено 14 квітня 1988 року. Цей було здійснено під впливом США. Разом з тим Зія-уль-Хак бажав внести в домовленості умову, за якою пропакистанські моджахеди отримують владу в Кабулі.

29 травня 1988 року Зія-уль-Хак несподівано оголосив про розпуск парламенту, використовуючи 8-му поправку до Конституції. На наступних виборах не зміг переобратися до парламенту. Лише 1990 року він став членом Національних зборів Пакистану. Помер 1993 року через лейкемію, був похований у місті Ісламабад.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hanif, Farhan (2012). Prime Minister of Pakistan Mohammad Khan Junejo (Volume III). Directorate of Films & Publications, Ministry of Information & Broadcasting, Government of Pakistan. ISBN 978-1136336966.
  • Anwar, Muhammad (2012). Baig, Ebad (ed.). Pakistan: Time for Change. Ebad Baig. ISBN 978-1477250303.
  • Directorate, Intelligence (2012). Pakistan: Prospect of Junejo Government. Islamabad, Pakistan: Directorate of Intelligence. ISBN 978-1158284658
Ліакат Алі Хан (1947-1951) • Ходжа Назімуддін (1951-1953) • Мухаммад Алі Богра (1953-1955) • Мухаммад Алі Чоудхурі (1955-1956) • Хусейн Шахід Сухраварді (1956-1957) • Ібрагім Ісмаїл Чундрігар (1957) • Фероз Хан Нун (1957-1958) • Нурул Амін (1971) • Зульфікар Алі Бхутто (1973-1977) • Мухаммад Хан Джунеджо (1985-1988) • Беназір Бхутто (1988-1990) • Гулам Мустафа Джатой (в.о., 1990) • Наваз Шариф (1990-1993) • Моїнуддін Ахмад Куреши (в.о., 1993) • Беназір Бхутто (1993-1996) • Мерадж Халід (1996-1997) • Наваз Шариф (1997-1999) • Зафарулла Хан Джамалі (2002-2004) • Чоудхрі Шуджат Хусейн (2004) • Шаукат Азіз (2004-2007) • Мохаммедміан Сомро (в.о., 2007-2008) • Юсуф Реза Гілані (2008-2012) • Раджа Первез Ашраф (2012-2013) • Мір Хазар Хан Хосо (в.о, 2013) • Наваз Шариф (2013-2017) • Шахід Хакан Аббасі (2017—2018) • Насирул Мульк (в.о, 2018) • Імран Хан (2018—2022) • Шахбаз Шариф (2022-2023) • Анвар уль-Хак Какар (в.о., 2023-2024) • Шахбаз Шариф (2024-)
  1. ↑ а б в Munzinger Personen
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мухаммад_Хан_Джунеджо&oldid=37375261