Мухаммед Шіа ас-Судані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мухаммед Шіа ас-Судані
араб. محمد شياع السوداني
Народився 1970
Багдад, Ірак
Країна  Ірак
Діяльність політик
Alma mater Baghdad Colleged і Q115012701?[1]
Знання мов арабська
Посада Minister of Industryd, Minister of Human Rights of Iraqd, Governor of Maysan Governorated і прем'єр-міністр Іраку[2]
Автограф

Мохаммед Шіа' Саббар ас-Судані (1970, Багдад) — іракський політик, який обіймає посаду прем'єр-міністра Іраку з 27 жовтня 2022 року. Обіймав посаду міністром з прав людини Іраку в Раді міністрів прем'єр-міністра Нурі аль-Малікі з 2010 по жовтень 2014. [3] [4] Обіймав посаду губернатора провінції Майсан у 2009 і 2010 роках. [5]

Раннє життя[ред. | ред. код]

Судані народився в Багдаді в 1970 році. Одружений і має чотирьох синів. Здобув ступінь бакалавра Багдадського університету з сільськогосподарських наук і ступінь магістра з управління проектами. У віці 10 років він став свідком того, як його батька та п’ятьох інших членів родини стратили за членство в Ісламській партії Дава. Судані також брав участь у повстаннях 1991 року, які почалися після закінчення війни в Перській затоці. У 1997 році він був призначений до Управління сільського господарства Майсана, де він був головою департаменту сільського господарства міста Кумайт, начальником департаменту сільського господарства міста Алі Аль-Шаркі, начальником відділу сільськогосподарського виробництва та інженером-науковцем Національної дослідницької програми Продовольча та сільськогосподарська організація ООН.

Після вторгнення в Ірак Сполучених Штатів і їх союзників у 2003 році Судані працював координатором між адміністрацією провінції Майсан і CPA[en]. У 2004 році Судані був призначений мером міста Ель-Амара, у 2005 році він був обраний членом Ради провінції Майсан. У 2009 році він був переобраний і призначений радою губернатором.

Міністр з прав людини[ред. | ред. код]

Був призначений прем'єр-міністром Нурі аль-Малікі міністром з прав людини після парламентських виборів 2010 року, який був затверджений парламентом 21 грудня 2010 року.

У 2011 році він недовго був головою Комісії з питань правосуддя та підзвітності з дебаасифікації[en], яка мала повноваження забороняти особам входити в уряд через зв’язки з колишньою правлячою партією Баас[en]. [6]

Обіймав посаду міністра у серпні 2014 року, коли ІДІЛ вбила[en] тисячі єзидів на півночі Іраку. Він описав це як «жорстоке звірство» і сказав, що «міжнародна спільнота має зайняти тверду позицію проти ІДІЛ» і «розпочати війну проти ІДІЛ, щоб зупинити геноцид і звірства проти цивільного населення». [7]

Він звернувся до Ради ООН з прав людини з проханням розпочати розслідування злочинів проти мирного населення, скоєних ІДІЛ. Він назвав злочини ІДІЛ геноцидом і злочинами проти людства. [8] «Ми зіткнулися з монстром-терористом», – пояснив він. «Їхнє переміщення має бути обмежене. Їхні активи мають бути заморожені та конфісковані. Їхній військовий потенціал має бути знищений.» [9]

Його наступником став Мохаммед Махді Амін аль-Баяті в жовтні 2014 року, коли до влади прийшов уряд Хайдера аль-Абаді. [10]

Прем'єр-міністр[ред. | ред. код]

У спробі покласти край іракській політичній кризі 2022 року Координаційна структура офіційно висунула аль-Судані на посаду прем’єр-міністра у травні 2022 року. [11] Йому вдалося сформувати уряд, який був затверджений Радою представників 27 жовтня. [12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.bbc.com/arabic/middleeast-63256283
  2. https://edition.cnn.com/2022/10/13/middleeast/iraq-new-leaders-intl/index.html
  3. وزارة حقوق الانسان :: Ministry Of Human Rights. Humanrights.gov.iq. Архів оригіналу за 24 березня 2008. Процитовано 20 жовтня 2012.
  4. تشكيلة الحكومة العراقية :: Iraqi Cabinet Members. CIA. Архів оригіналу за 13 березня 2013.
  5. Maysan Province receives new vocational training center.
  6. An Agreement to Appoint Al-Sadr Trend's Candidate Chairman of the Accountability and Justice Commission. al Hayat. 16 жовтня 2011. Процитовано 16 серпня 2015.
  7. Exclusive: Iraq says Islamic State killed 500 Yazidis, buried some victims alive. Reuters. 10 серпня 2014. Процитовано 16 серпня 2015.
  8. UN Human Rights Council Requests Investigation into Daesh’s Human Rights Abuses in Iraq. International Justice Resource Center. Процитовано 16 серпня 2015.
  9. Heilprin, John; Press, Associated. UN backs inquiry of IS group’s alleged crimes. KRQE News 13. Архів оригіналу за 27 вересня 2014. Процитовано 16 серпня 2015.
  10. Iraq's human rights minister talks battling IS and the Speicher 'mass murder'. Процитовано 16 серпня 2015.
  11. Coordination Framework nominate Mohammed Shia' Al Sudani as candidate for Iraqi prime minister. PUK media. 25 липня 2022. Процитовано 25 липня 2022.
  12. Iraqi parliament approves new government headed by Mohammed Shia al-Sudani. Reuters. 27 жовтня 2022. Процитовано 26 листопада 2022.