Міжнародна допомога Україні (з 2014)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про Перелік організацій та волонтерів, які надавали та надають допомогу в цьому конфлікті див. Список волонтерів російсько-української війни (2014 — дотепер).

Міжнародна допомога Україні — військова, економічна і технічна допомога, інші види сприяння, що надаються Україні міжнародним співтовариством з часів Революції гідності. Міжнародна допомога і сприяння здійснювалось в межах міжнародних договорів з окремими країнами та організаціями.

Економічна допомога[ред. | ред. код]

Станом на квітень 2014 року, Сполучені штати Америки надали Україні безпекової допомоги на загальну суму понад 2 млрд дол. Транш за квітень 2021 року був на суму 7,85 млн доларів для вдосконалення управління і зв’язку, а також запасних частин та агрегатів до автомобілів, медичного обладнання, й тактичного спорядження.[1]

Економічна допомога від Європейського Союзу[ред. | ред. код]

Докладніше: Макрофінансова підтримка України Європейським Союзом

Економічна допомога від Європейського Союзу здійснювалась, у тому числі, в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Режим економічного сприяння зовнішній торгівлі України окремими країнами ЄС призвів до істотного збільшення обсягів експорту на ринок ЄС з України. На літо 2018 на ЄС припадало 42% зовнішньої торгівлі України[2]. На 2013 рік на ЄС припадало 25.5% і 35.1% для експорту і імпорту відповідно. При цьому істотно покращилась товарна структура та співвідношення зовнішньоторговельного балансу. Так, станом на 2013 рік сальдо зовнішньої торгівлі становило -10.27%, на 2016 — -1.7%[3].

Станом на середину 2018 року Європейський Союз надав Україні найбільший пакет фінансової підтримки для країн поза ЄС за всю свою історію в розмірі понад 13 млрд євро[4].

У грудні 2021 року Рада ЄС ухвалила рішення про виділення 31 мільйон євро підтримки Збройним Силам України у рамках Європейського фонду миру (EPF). Транш буде виданий впродовж трьох років. Фінансуватимуть військові медичні підрозділи, зокрема польові госпіталі, інженерні, мобільні та матеріально-технічні підрозділи, а також підтримку щодо кіберзахисту.[5]

Технічна допомога[ред. | ред. код]

Надавачі допомоги[ред. | ред. код]

У І-му півріччі 2017 року найбільшими за обсягами фінансування проектів технічної допомоги, були[6]:

  • США — 1,5 млрд дол. США (104 проекти);
  • ЄБРР — 671,1 млн дол. США (39 проектів);
  • ЄС — 326,5 млн дол. США (139 проектів);
  • Німеччина — 206,9 млн дол. США (26 проектів);
  • Канада — 150,3 млн дол. США (20 проектів);
  • Японія – 20,9 млн дол. США (7 проектів).

Технічна допомога від Європейського Союзу[ред. | ред. код]

Станом на 2018 рік в Україні[7] здійснюється 200 проектів технічної допомоги ЄС на загальну суму близько 262,7 млн. євро. Було започатковано 5 програм секторальної бюджетної підтримки ЄС на загальну суму 244 млн. євро:

  • сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом (45 млн. євро, бенефіціар — Мінекономрозвитку, департамент технічного регулювання, термін впровадження програми 21.12.2009 – 21.12.2016);
  • підтримка впровадження транспортної стратегії України (65 млн. євро, бенефіціар – Мінінфраструктури, термін впровадження програми 21.10.2010 – 21.10.2016);
  • підтримка впровадження Стратегії національної екологічної політики України (35 млн. євро, бенефіціар – Мінприроди, термін впровадження програми 21.12.2010 – 21.10.2015);
  • підтримка політики управління кордоном в Україні (66 млн. євро, бенефіціар – Держприкордонслужба, Держмитслужба, термін впровадження програми 31.10.2011 – 31.10.2017);
  • продовження підтримки реалізації Енергетичної стратегії України (45 млн. євро, бенефіціар — Міненерговугілля; термін впровадження програми 20.12.2013 – 20.05.2020).

В 2016 році обсяг отриманої Україною міжнародної технічної допомоги становив 1.25 млрд доларів, в 2017 році — 924,32 млн доларів[8].

Військова та гуманітарна допомога[ред. | ред. код]

Докладніше: Список міжнародної допомоги Україні (з 2014)
Див. також: Список постачання зброї та обладнання в Україну під час російського вторгнення та Постачання захисного та гуманітарного обладнання в Україну під час російського вторгнення

Проблеми з постачанням військової допомоги[ред. | ред. код]

США[ред. | ред. код]

5 вересня 2014 сенатор США Джон Маккейн звинуватив адміністрацію Барака Обами у недотриманні Будапештського меморандуму, згідно з яким США погодилися гарантувати суверенітет і територіальну цілісність України в обмін на її відмову від ядерної зброї. Окрім того, американський сенатор висловив упевненість, що Путін продовжить агресію щодо України.[9]

22 листопада 2014 року речник Пентагону, полковник Стів Воррен заявив, що військове відомство США поставило в Україну три легких системи з протидії мінометному вогню. Всього Україні має бути надано 20 партій таких систем. С. Воррен підкреслив, що США не накладає обмежень щодо використання американського озброєння для боротьби у зоні АТО. Радарні системи були надані Україні безкоштовно, в рамках пакету неповоротної допомоги від США обсягом $118 мільйонів.[10][11]

23 січня 2015 року сенатор США Джон Маккейн у черговий раз закликав президента США Барака Обаму надати Україні летальною зброєю.[12]

Для президента настав час, щоб продемонструвати дух рішучості, надавши Україні допомогу летальною зброєю, якої вона потребує для захисту. Недотримання цієї вимоги буде чіткою ознакою слабкості не тільки для Путіна, але і для потенційних агресорів у всьому світі.

За час адміністрації Дональда Трампа американська військова допомога невпинно зростала, досягаючи понад 800 мільйонів доларів. Україна нарешті почала отримувати від США летальне озброєння, в тому числі славетні «Джавеліни» з 2018 року.[13] Американські військові інструктори постійно проводять навчання українських військ на Яворівському та Широколанівському полігонах.

8 червня видання Foreign Policy повідомило, що обережність США щодо постачання важких озброєнь обумовлена небажанням ескалації з Росією. Зокрема, було заблоковано постачання тактичних ракет ATACMS, виходячи з побоювань, що вони можуть бути використані проти цілей на території РФ. Україна готова була дати зобов'язання щодо відповідних обмежень у використанні, але це не допомогло. Подібний підхід США викликав критику у військових експертів[14].

17 червня Reuters повідомило про те, що план з продажу Україні чотирьох важких безпілотників MQ-1C Grey Eagle, які можуть бути озброєні ракетами Hellfire, припинено на заперечення Пентагону. На думку відомства, їхнє обладнання може потрапити до рук Росії, що може створити загрозу безпеці США[15]. Раніше видання Politico повідомляло, що труднощі з постачанням цих безпілотників пов'язані із навчанням українських військових роботі з дронами та їх технічним забезпеченням[16].

Німеччина[ред. | ред. код]

Провідні німецькі політики звинувачували німецького канцлера Олафа Шольца у гальмуванні постачання зброї Україні. 23 травня оборонний концерн Rheinmetall заявив що уряд Шольца блокує постачання ЗСУ 100 бойових машин Marder[17]. 28 травня президент Польщі Анджей Дуда звинуватив Берлін у порушенні обіцянки щодо постачання сучасних німецьких танків Leopard, якими Берлін обіцяв замінити відправлені в Україну радянські танки[18]. 1 червня Німеччина запропонувала схему, згідно з якою Афіни постачатимуть Україні радянські бронетранспортери БМП-1 в обмін на модернізовані й відремонтовані німецькі БМП Marder, однак Греція заявила що постачання озброєння відповідно до німецької схеми займає багато часу і є надто заплутаним[19]. 6 червня видання Bild заявило що влада Німеччини боїться, використанням України німецьких танків для вторгнення в Росію[20]. Проблеми виникли і в передачі Flakpanzer Gepard, які не мають достатньої кількості боєприпасів[21].

Швейцарія[ред. | ред. код]

У квітні вона наклала вето на реекспорт боєприпасів швейцарського виробництва для зенітних самохідних установок Gepard, які Німеччина планує відправити до України[22].

Також було відхилено прохання Польщі надати зброю для допомоги Києву[23].

1 червня Reuters повідомило, що уряд Швейцарії заблокував поставку Україні колісних броньованих машин Piranha III швейцарського виробництва з Данії. У Швейцарії пояснили заборону тим, що країна дотримується нейтралітету і не постачає зброю в зони конфлікту. Також країна вимагає, щоб інші держави отримували від неї дозвіл на реекспорт військової техніки та озброєння, які вироблені швейцарськими оборонними компаніями. Державний секретаріат з економічних питань (SECO) відхилив пропозицію Данії надати Україні бронетехніку[24]. Данія планувала відправити до України близько 25 колісних бронетранспортерів Piranha ІІІ[25].

Ізраїль[ред. | ред. код]

26 травня стало відомо що Ізраїль відмовився постачати України протитанкові ракети Spike[26].

Угорщина[ред. | ред. код]

25 березня Угорщина заявила про відмову надати Україні свою територію для постачання зброї[27].

5 липня міністр закордонних справ Угорщини Петро Сійярто заявив, що Угорщина не постачає зброї в Україну, бо хоче забезпечити безпеку 150 тисяч етнічних угорців, які проживають на кордоні між цими державами. Оскільки транспорт зі зброєю є метою російських військ і ми не хочемо, щоб вони стріляли районами проживання угорців, — заявив глава МЗС[28].

Інші види допомоги[ред. | ред. код]

Знищення російських військових іншими країнами[ред. | ред. код]

Азербайджан[ред. | ред. код]

9 листопада 2020 року в ході другої карабахської війни З ПЗРК було збито російський гелікоптер Мі-24 на вірменській території на кордоні з Азербайджаном в результаті загинули двоє льотчиків, ще один постраждав[29].

Під час військової операції Азербайджану в Карабаху у вересні 2023 було обстріляно машину, де загинуло декілька російських військових, які були частиною миротворчого контингенту. Серед них був і заступник командира підводних сил Північного флоту Росії з військово-політичної роботи, капітан 1-го рангу Іван Ковган. Президент Азербайджану Ільхам Алієв вибачився перед Путіним за це[30].

Проблеми використання отриманої допомоги[ред. | ред. код]

Основною проблемою використання допомоги є нестача достатньої кількості проектів під донорські гроші та єдиного агентства, яке б займалось їх координацією[31].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ США надали Міноборони України допомогу на майже 8 млн доларів – посольство. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
  2. ↑ Частка ринку ЄС для торгівлі України сягнула 42% - Порошенко. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
  3. ↑ Задоя, А.О. Зовнішня торгівля України: сучасні масштаби, структура і тенденції (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 квітня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
  4. ↑ ЄС надав Україні з 2014 року найбільшу фіндопомогу в своїй історії – Могеріні. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
  5. ↑ Євросоюз затвердив допомогу Збройним Силам України. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  6. ↑ Мінекономіки назвало найбільших міжнародних донорів України. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
  7. ↑ Нормативно-правова база з питань технічної допомоги. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
  8. ↑ Допомога ЄС Україні. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
  9. ↑ МакКейн: США не дотримувались Будапештський меморандум // © 2015 Espreso.tv. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
  10. ↑ Пентагон: США надали Україні озброєння для боротьби з мінометним вогнем. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
  11. ↑ Україна отримала 320 мільйонів допомоги від США. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 6 лютого 2021.
  12. ↑ США мають надати летальну зброю Україні — сенатор Маккейн // Радіо Свобода © 2015 RFE/RL, Inc. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 6 лютого 2021.
  13. ↑ Україна отримала «Джавеліни» від США: що це означає? — опитування Atlantic Council. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
  14. ↑ Jack Detsch. Biden Is Still Worried About Poking the Russian Bear. Foreign Policy (амер.). Процитовано 2 серпня 2022.
  15. ↑ Stone, Mike (17 червня 2022). U.S. drone sale to Ukraine hits snag. Reuters. Процитовано 2 серпня 2022.
  16. ↑ У США возникли трудности с продажей Украине дронов Gray Eagle. Радио Свобода (рос.). Процитовано 2 серпня 2022.
  17. ↑ Лицемірна гра Шольца: Німеччина блокує постачання ЗСУ 100 бойових машин Marder, — ЗМІ. ФОКУС (укр.). 23 травня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
  18. ↑ Чому канцлер Німеччини Олаф Шольц тягне із постачанням обіцяного озброєння Україні. BBC News Україна (укр.). Процитовано 17 червня 2022.
  19. ↑ У Греції критикують Німеччину за схему постачання Україні БМП в обмін на німецькі Marder – ЗМІ. Українська правда (укр.). Процитовано 17 червня 2022.
  20. ↑ «Може стати надто самовпевненою». Влада Німеччини боїться, що Україна використає німецькі танки для вторгнення в Росію — Bild. nv.ua (укр.). Процитовано 17 червня 2022.
  21. ↑ Важка техніка буде: посол розповів, яку зброю Німеччина пообіцяла Україні. Телеграф (укр.). 7 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
  22. ↑ ЗСУ “Gepard”: Німеччина обіцяє Україні поставити перші батареї в липні. Мілітарний. 20 травня 2022. Процитовано 3 серпня 2022.
  23. ↑ Швейцарія заборонила Данії передачу Україні БТР Piranha III – ЗМІ. Мілітарний. 1 червня 2022. Процитовано 3 серпня 2022.
  24. ↑ Reuters (1 червня 2022). Swiss veto Danish request to send armoured vehicles to Ukraine. Reuters (англ.). Процитовано 2 серпня 2022.
  25. ↑ Данія передасть Україні колісні БТР Piranha III. Мілітарний. 30 квітня 2022. Процитовано 3 серпня 2022.
  26. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Ізраїль не дозволив постачати Україні ракети Spike - Axios | DW | 26.05.2022. DW.COM (укр.). Процитовано 17 червня 2022.
  27. ↑ Угорщина відмовила Україні постачати зброю через свою країну. Слово і Діло (укр.). Процитовано 17 червня 2022.
  28. ↑ Szijjártó Péter a CNN-en is elmondta, hogy az apa férfi, az anya nő. rtl.hu (угор.). 6 липня 2022. Процитовано 2 серпня 2022.
  29. ↑ Глава Минобороны Азербайджана направил Шойгу письмо после атаки на Ми-24. Архів оригіналу за 2020/11/10. Российский вертолёт Ми-24 упал на армянской территории на границе с Азербайджаном 9 ноября. Погибли двое лётчиков, ещё один пострадал. В российском Минобороны заявили, что воздушное судно было сбито, это произошло вне зоны конфликта. В МИД Азербайджана заявили, что вертолёт поразили военные страны и извинились за инцидент.
  30. ↑ Алиев извинился перед Путиным за гибель российских миротворцев в Карабахе. Погиб замкомандующего подводными силами Северного флота
  31. ↑ Міжнародна фінансова допомога Україні: чому гроші не працюють?. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міжнародна_допомога_Україні_(з_2014)&oldid=42380033