Міккі Кантор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міккі Кантор
Народився 7 серпня 1939(1939-08-07)[1][2] (84 роки)
Нашвілл, США
Країна  США
Діяльність офіцер, адвокат, політик
Alma mater Університет Вандербільта, Центр права Джорджтаунського університетуd і Джорджтаунський університет
Посада Міністр торгівлі США
Партія Демократична партія США
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кантор.

Майкл Кантор (англ. Michael Kantor; нар. 7 серпня 1939(19390807)) — американський юрист і політик. Після того, як в 1992 році працював головою передвиборчої кампанії Клінтона-Ґора, Кантор був призначений торговим представником США, обіймаючи цю посаду з 1993 по 1996 рік. З 1996 по 1997 рік він був міністром торгівлі США.

Життя та кар'єра[ред. | ред. код]

Народився в Нашвіллі, штат Теннессі, має ступінь бакалавра економіки та бізнесу Університету Вандербільта, отриману в 1961 році. Потім він чотири роки служив офіцером у ВМС США, а згодом здобув ступінь доктора права у Джорджтаунському університеті в 1968 році. Спочатку Кантор працював у Legal Services Corporation[en], надаючи правову допомогу працівникам фермерських господарств. З 1976 по 1993 рік він займався адвокатською діяльністю в лос-анджелеській юридичній фірмі Manatt, Phelps, Phillips & Kantor (нині Manatt, Phelps & Phillips LLP[en]), брав активну участь у політиці та зборах коштів. Раніше він служив і є засновником LA Conservation Corps[3].

Прихильник вільної торгівлі, Кантор, як торговий представник, вів переговори США про створення Світової організації торгівлі (СОТ), такі як Уругвайський раунд та Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА). Кантор також брав участь в організації Саміту Америк в Маямі та трьох зустрічей Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, включаючи зустріч перших лідерів, яку проводила США. Разом з Європейською комісією новоствореного Європейського Союзу він розширив трансатлантичний ринок.

Кантор практикує адвокатську діяльність у лос-анджелеському офісі Mayer Brown[en][4], міжнародної юридичної фірми, що базується в Чикаго. В даний час він є співголовою ради директорів Vision to Learn[5] та Центру комунікаційного лідерства та політики Анненберга[en] Університету Південної Каліфорнії[6]; членом ради директорів Drug Strategies[en][7]; членом керівної ради Центру Сарджента Шрайвера з питань законодавства про бідність[8]; членом керівного комітету Японського дому[9]; і членом правління Lexmark International, Inc.[10] та Тихоокеанської ради з міжнародної політики[en][11].

Раніше він був членом ради директорів CBRE[en][12], ради відвідувачів Юридичного центру Джорджтаунського університету[13] та міжнародної консультативної ради FleishmanHillard[en][14].

Кантор одружений з журналісткою Гайді Шульман з 1982 року, після смерті першої дружини Валері Вудс Кантор в авіакатастрофі 1978 року в Сан-Дієго[15][16]. У нього є діти Леслі, Дуглас (від першого шлюбу) та Алікс (від другого шлюбу); та онуки Райан, Джексон та Зак. Ще один син Валері, Рассел, загинув в автокатастрофі в жовтні 1988 року, коли був учнем старшої школи[16].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ LA Conservation Corps » History & Founder (англ.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  4. ↑ Michael Kantor - People - Mayer Brown. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 24 квітня 2017.
  5. ↑ Leadership. www.visiontolearn.org. 19 лютого 2020. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  6. ↑ Advisory Board | USC Annenberg Center on Communication Leadership & Policy. communicationleadership.usc.edu. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  7. ↑ Michael Kantor. Drug Strategies (англ.). 13 квітня 2014. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  8. ↑ Boards and Councils. Shriver Center on Poverty Law (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  9. ↑ The Global Japan House Project. JAPAN HOUSE(Los Angeles) (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  10. ↑ Board of Directors. www.lexmark.com (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  11. ↑ Leadership. Pacific Council on International Policy. 19 лютого 2020. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 17 листопада 2020.
  12. ↑ CBRE Group, Inc. - Leadership - Board of Directors. ir.cbre.com. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  13. ↑ Members of the Board of Visitors. www.law.georgetown.edu (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  14. ↑ International Advisory Board | FleishmanHillard. FleishmanHillard (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  15. ↑ "In Memoriam." From The Classes. Sarah Lawrence College, Bronxville, NY. March, 1979. p. 30.
  16. ↑ а б Son of Activist Kantor, 3 Others Killed in Crash. Los Angeles Times. 30 жовтня 1988. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 17 листопада 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
США Кабінет Білла Клінтона
Президент та Віце-президент:
Секретарі (міністри)
Державний секретар
(Міністр закордонних справ)		Воррен Кристофер (1993—1997)
Мадлен Олбрайт (1997—2001)
Генеральний прокурор
(Міністр юстиції)		Дженет Рено (1993—2001)
ВетеранівДжессі Браун (1993—1997)
Того Вест (1998—2000)
Внутрішніх справБрюс Беббітт (1993—2001)
ЕнергетикиХейзел О'Лірі (1993—1997)
Федеріко Пенья (1997—1998)
Білл Річардсон (1998—2001)
Житла і міського розвиткуГенрі Сіснерос (1993—1997)
Ендрю Куомо (1997—2001)
ОборониЛес Еспін (1993—1994)
Вільям Перрі (1994—1997)
Вільям Коен (1997—2001)
ОсвітиРічард Райлі (1993—2001)
Охорони здоров'я
і соціальних служб		Донна Шалейла (1993—2001)
ПраціРоберт Райх (1993—1997)
Алексіс Герман (1997—2001)
Сільського господарстваМайк Еспі (1993—1994)
Ден Глікмен (1995—2001)
ТоргівліРон Браун (1993—1996)
Міккі Кантор (1996—1997)
Вільям Дейлі (1997—2000)
Норман Мінета (2000—2001)
ТранспортуФедеріко Пенья (1993—1997)
Родні Слейтер (1997—2001)
ФінансівЛлойд Бентсен (1993—1994)
Роберт Рубін (1995—1999)
Лоуренс Саммерс (1999—2001)
Посадовці рівня секретаря
Голова Апарату Білого домуМак МакЛарті (1993—1994)
Леон Панетта (1994—1997)
Ерскін Боулз (1993—1998)
Джон Подеста (1998—2001)
Торговий представникМіккі Кантор (1993—1997)
Шарлін Баршевскі (1997—2001)
Представник США в ООНМадлен Олбрайт (1993—1997)
Білл Річардсон (1997—1998)
Річард Голбрук (1999—2001)
Директор Управління
адміністрування та бюджету		Леон Панетта (1993—1994)
Еліс Рівлін (1994—1996)
Франклін Рейнс (1993—1998)
Джейкоб Лью (1998—2001)
Директор Центральної розвідкиДжеймс Вулсі (1993—1995)
Джон Дейч (1995—1996)
Джордж Тенет (1997—2001)
Адміністратор
Агентства охорони
навколишнього середовища		Керол Браунер (1993—2001)
Адміністратор Адміністрації
малого бізнесу		Філіп Ледер (1994—1997)
Айда Альварес (1997—2001)
Голова Ради
економічних консультантів		Лаура Тайсон (1993—1995)
Джозеф Стігліц (1995—1997)
Джанет Єллен (1997—1999)
Мартін Ніл Бейлі (1999—2001)
Директор Управління
контролю за наркотиками		Лі Браун (1993—1995)
Беррі МакКеффрі (1996—2001)
Директор Федерального агентства
надзвичайних ситуацій		Джеймс Лі Вітт (1993—2001)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міккі_Кантор&oldid=42393842