Мілн (місячний кратер)
| Мілн | |
|---|---|
 Світлина зонда Lunar Reconnaissance Orbiter. | |
| Координати | 31°00′00″ пд. ш. 112°46′48″ сх. д. / 31.000000000028° пд. ш. 112.78000000002778336° сх. д. |
| Діаметр | 260 км |
| Глибина | 3,158 км |
| Довгота ранкового термінатора |
247° |
| Епонім | Едвард Артур Мілн |
| Рік затвердження | 1970 |
  Мілн | |
Кра́тер Мілн (лат. Milne) — гігантський стародавній метеоритний кратер (басейн) у південній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь англійського астрофізика і математика Едварда Артура Мілна (1896—1950) й затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Утворення кратера відбулось у донектарському періоді[1].
Опис кратера[ред. | ред. код]
Найближчими сусідами кратера є кратер Скалігер[en], що перекриває північно-західну частину валу кратера Мілн; кратер Шеберле[en] на північному сході; кратер Піццетті[en] на південному сході; кратер Б'єркнес на півдні і кратер Паркхерст[en] на південному заході. На заході південному заході від кратера Мілн знаходиться Озеро Самотності, на південному заході — Південне[2]. Селенографічні координати центру кратера 31°00′ пд. ш. 112°47′ сх. д. / 31° пд. ш. 112.78° сх. д., діаметр 260 км[3], глибина 3,2 км[1].
Кратер Мілн має полігональну форму і зазнав значних руйнувань за тривалий час свого існування. Вал згладжений і перетворився не нерегулярне кільце хребтів. Південна частина валу практично повністю зруйнована і перекрита сателітними кратерами Мілн N та Мілн M (див. нижче). Дно чаші є відносно рівне, поцятковане безліччю дрібних кратерів, у південній частині чаші розташований великий сателітний кратер Мілн K а сателітний кратер Мілн L, перекриває південну частину валу останнього. У північно-східній частині чаші розташоване щільне скупчення невеликих кратерів. Центр чаші оточений двома концентричними півкільцями хребтів та пагорбів.
Сателітні кратери[ред. | ред. код]
- Утворення сателітного кратера Мілн K відбулося у ранньоімбрійському періоді[1].
- Утворення сателітного кратера Мілн M відбулося у нектарському періоді[1].
- Утворення сателітного кратера Мілн N відбулося у коперниківському періоді[1].
- Утворення сателітних кратерів Мілн P і Q відбулося у донектарському періоді[1].
Див. також[ред. | ред. код]
- Список кратерів на Місяці
- Місячний кратер
- Морфологічний каталог кратерів Місяця
- Планетна номенклатура
- Селенографія
- Селенологія
- Пізнє важке бомбардування
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Lunar Impact Crater Database [Архівовано 6 січня 2021 у Wayback Machine.] // Lunar and Planetary Institute (англ.)
- ↑ Кратер Милн на мапі LAC-101 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2020. Процитовано 7 березня 2021.
- ↑ Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Цифровий фотографічний атлас Місяця
- Світлини кратера з борту Аполлона-12, Аполлона-14, Аполлона-15, Аполлона-17.
- Опис кратера на сайті The Moon-Wiki.
- Andersson, L.E., and E.A. Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. — NASA Reference Publication 1097, October 1982.