Мінакова Анна Станіславівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В іншому мовному розділі є повніша стаття Минакова, Анна Станиславовна(рос.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з російської.
  • Дивитись автоперекладену версію статті з мови «російська».
  • Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
  • Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.
Мінакова Анна Станіславівна
Анна Мінакова у 2013 році, фотографія Г. Ганзбурга.
Народилася 30 травня 1985(1985-05-30) (38 років)
Світловодськ, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність поетка, письменниця, хормейстер
Alma mater Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Знання мов російська
Членство Національна спілка письменників України
Батько Станіслав Мінаков
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мінакова.

Анна Станіславівна Мінакова (нар. 30 травня 1985, м. Світловодськ Кіровоградської області) — керівник рок-кавер-хорів, зокрема Хору самотніх сердець Сержанта Пеппера, піаністка, журналістка, російськомовна українська поетеса. Член Національної спілки письменників України, лауреат Всеросійської премії імені С. Єсеніна (2005 рік), переможець програми «Нові імена України» у номінації «Поезія», чотириразовий стипендіат Харківського фонду підтримки молодих обдарувань, лауреат Першої премії літературного конкурсу «Сади ліцею» (2004 рік), володарка Гран-прі та Золотої медалі літературного Всеукраїнського конкурсу молодих поетів імені Леоніда Кисельова (2005).[1]

Освіта[ред. | ред. код]

У 2004 закінчила Харківське музичне училище им. Б. М. Лятошинського (по класу фортепіано А. Д. Самсоник).

У 2009 закінчила Харківський державний університет мистецтв ім. І. Котляревського (по класу фортепіано Н. О. Мельникової).

Творчість[ред. | ред. код]

Пише російською мовою. Автор книжок «Золотая зола», «Дорогое мое», «Ода радости».

Відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат премія імені Леоніда Кисельова.

Родина[ред. | ред. код]

Донька поета Станіслава Мінакова.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Я увидела облако. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мінакова_Анна_Станіславівна&oldid=41350567