Міннібаєво – Іжевськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міннібаєво – Іжевськ. Карта розташування: Росія
Міннібаєво
Міннібаєво
Нижньокамськ
Нижньокамськ
Набережні Челни
Набережні Челни
Мєндєлєєвськ
Мєндєлєєвськ
Іжевськ
Іжевськ
Схема газопроводу

Міннібаєво – Іжевськ – газопровід, який забезпечив живлення ряду індустріальних центрів Татарстану та Удмуртії.

У 1964 та 1966 роках стали до ладу третя та четверта черги Міннібаєвського газопереробного заводу, які збільшили його потужність в кілька раз. Це дозволило подати блакитне паливо до нових регіонів, для чого спорудили трубопровід Міннібаєво – Іжевськ. В 1965 (за іншими даними – ще в 1962) році стала до ладу ділянка до міста Заїнськ, де зводили потужну Заїнську ТЕС, а вся система була завершена не пізніше 1976 року. Через відгалуження також отримали газ потужні промислові центри Нижньокамськ (нафтохімічне виробництво, Нижньокамська ТЕЦ-1), Набережні Челни (завод Камаз, Набережночелнинська ТЕЦ), Єлабуга, Мєндєлєєвськ.

Довжина трубопроводу 249 км, він виконаний в діаметрі 530 мм та розрахований на робочий тиск у 5,5 МПа.[1][2][3][4][5]

Можливо також відзначити, що в 1980-х роках до нижньокамського промислового вузла подали додатковий ресурс по більш потужному трубопроводу Соковка – Нижньокамськ, а до розташованих на північ від Ками районів проклали трубопровід Можга – Єлабуга.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Газификация. tatarica.org (рос.). Процитовано 27 березня 2024.
  2. Подробно. kazan-tr.gazprom.ru (рос.). Процитовано 27 березня 2024.
  3. Minnibayevo-Izhevsk Gas Pipeline. Global Energy Monitor (англ.). Процитовано 27 березня 2024.
  4. Газопровод Миннибаево - Ижевск. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 27 березня 2024.
  5. Подробно. kazan-tr.gazprom.ru (рос.). Процитовано 27 березня 2024.