Мінінберг Вульф Абрамович

Мінінберг Вульф Абрамович
Народився	1906(1906) місто Ніжин, тепер Чернігівської області
Помер	1986(1986) місто Москва, тепер Російська Федерація
Національність	єврей
Партія	КПРС
Нагороди

Вульф Абрамович Мінінберг (1906(1906), місто Ніжин, тепер Чернігівської області — травень 1986, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, геолог, 1-й секретар Алма-Атинського обласного і міського комітетів КП(б) Казахстану. Депутат Верховної ради Казахської РСР 1-го скликання.

Життєпис

Народився в родині селянина.

З квітня по листопад 1919 року — чорнороб артілі мінеральних вод у місті Ніжині. З грудня 1919 по травень 1921 року — чорнороб цегельного заводу в Ніжині. З червня по жовтень 1921 року працював пакувальником Ніжинського заводу соління огірків. З листопада 1921 по травень 1922 року — чорнороб цегельного заводу в Ніжині. З червня 1922 по серпень 1923 року працював пакувальником Ніжинського заводу соління огірків. З серпня 1923 по серпень 1924 року був безробітним на біржі праці в Ніжині.

У серпні 1924 — березні 1926 року — пакувальник приватної транспортної контори Каганера в Москві.

У березні 1926 — жовтні 1928 року — агент особливого збройного загону на станції Бойня Московсько-Курської залізниці. У 1926 році вступив до комсомолу.

З жовтня 1928 по жовтень 1929 року — курсант, з жовтня 1929 по листопад 1930 року — помічник командира взводу військової школи 27-го батальйону 9-ї стрілецької дивізії РСЧА в місті Борисоглібську.

Член ВКП(б) з квітня 1930 року.

У листопаді 1930 — жовтні 1932 року — студент Московського інституту силікатів і будівельних матеріалів. У жовтні 1932 — травні 1937 року — студент Московського геологорозвідувального інституту імені Серго Орджонікідзе, інженер-геолог.

З травня по грудень 1937 року — геолог Середньоазіатської експедиції.

У грудні 1937 — травні 1938 року — інженер-диспетчер пошукового розпорядного відділу Головного геологічного управління Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

У травні — червні 1938 року — заступник завідувача промислово-транспортного відділу ЦК КП(б) Казахстану.

У червні — листопаді 1938 року — 1-й секретар Алма-Атинського обласного і міського комітетів КП(б) Казахстану.

У листопаді 1938 — серпні 1940 року — заступник народного комісара місцевої промисловості Казахської РСР.

У листопаді 1940 — липні 1941 року — інженер-геолог тресту № 13 Народного комісаріату електротехнічної промисловості СРСР у Москві.

У липні 1941 — квітні 1942 року — начальник Середньо-Уральської експедиції тресту № 13 в місті Свердловську. У квітні 1942 — грудні 1943 року — начальник Памірської експедиції тресту № 13 в районі Вандж Горно-Бадахшанської АО Таджицької РСР. У грудні 1943 — січні 1946 року — начальник експедиції тресту № 13 в Москві. У січні 1946 — травні 1947 року — начальник Памірської експедиції в місті Сталінабаді Таджицької РСР.

У травні 1947 — травні 1950 року — начальник експедиції Головного управління Північного морського шляху в Москві.

У червні 1950 — липні 1952 року — директор Кургасинської копальні Амангельдинського району Кустанайської області Казахської РСР. З липня 1952 по серпень 1953 року не працював, проживав у Амангельдинському районі Кустанайської області.

У серпні 1953 — вересні 1954 року — начальник Осочинської копальні Алтайського управління Міністерства геології СРСР в селі Путинцево Зиряновського району Східно-Казахстанської області Казахської РСР.

У вересні 1954 — вересні 1955 року — начальник геологорозвідувальної експедиції тресту «Росгеологрозвідка» в Москві.

З вересня 1955 по лютий 1957 року — старший інженер-геолог, з лютого 1957 по січень 1958 року — старший інженер відділу геологічних пошуків Державного проєктного інституту із проєктування і пошуків автомобільних доріг «Союздорпроєкт» у Москві.

У лютому 1958 — червні 1963 року — начальник геологорозвідувальної експедиції в місті Кизил Тувинської АРСР.

З червня 1963 по березень 1965 року — на пенсії, працівник ЖЕК № 7 міста Москви.

У березні 1965 — вересні 1967 року — старший товарознавець комплексної експедиції по закордонних геологорозвідувальних роботах. У вересні 1967 — лютому 1969 року — старший товарознавець центральної геологорозвідувальної експедиції Управління зовнішніх відносин Міністерства геології СРСР у Москві.

У лютому 1969 — березні 1981 року — старший технік тресту «Зарубіжгеологія» в Москві.

З березня 1981 року — на пенсії в Москві.

Помер у травні 1986 року в Москві.

Нагороди

• орден «Знак Пошани»
• 5 медалей

Джерела

• Ашимбаев Д. Кто есть Кто в Казахстане. Алматы, 2010 (рос.)
• Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. М. : РОССПЭН, 2016. (рос.)