Міністерство пропаганди та громадської просвіти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міністерство пропаганди та громадської просвіти
Дата створення / заснування 1933
Логотип
Архіви зберігаються у Федеральний архів Німеччини
Посада керівника організації Reich Minister for Public Enlightenment and Propagandad
Країна  Третій Рейх
Юрисдикція Третій Рейх
Є власником Descent from the Crossd[1]
Розташування штаб-квартири Орденський палацd
Час/дата припинення існування 1945
Мапа
CMNS: Міністерство пропаганди та громадської просвіти у Вікісховищі

Координати: 52°30′46″ пн. ш. 13°23′04″ сх. д. / 52.51292400002777327° пн. ш. 13.38452900002777923° сх. д. / 52.51292400002777327; 13.38452900002777923

Міністр пропаганди Йозеф Геббельс

Міністерство пропаганди та громадської просвіти Третього Райху (нім. Reichsministerium für Volksaufklärung und Propaganda, RMVP або Propagandaministerium), Міністерство пропаганди — державна установа Веймарської Республіки, і пізніше Третього Райху, для реалізації нацистських ідей.

Історія[ред. | ред. код]

Міністерство було створено 14 березня 1933 р., через кілька місяців після приходу нацистів до влади, на чолі із Йозефом Геббельсом. Сам Геббельс першопочатково виступав проти терміну «пропаганда», визнаючи, що в популярному вжитку слово має асоціацію із брехнею. Навіть коли міністерство вже проіснувало рік, він запропонував змінити назву на «Міністерство культури та громадської просвіти», але А. Гітлер відхилив цю пропозицію[2].

Геббельс був відповідальний за контроль над ЗМІ та культурою Веймарської Республіки та Нацистської Німеччини.

Міністерство проіснувало аж до 1945 р., коли Друга Світова війна була завершена.

Пропаганда[ред. | ред. код]

Слід зазначити, що влада Й. Геббельса була далека від абсолютної — попри заснування міністерства, яке він очолював, в Німеччині продовжували існувати інші структури, які займалися питанням пропаганди і контролювалися іншими впливовими постатями того часу, а саме райхміністром східних окупованих територій Альфредом Розенбергом, президентом Райхстагу Германом Герінгом і безпосередньо самим керівником держави Адольфом Гітлером. Тим не менш, Геббельс мав значний вплив на формування культури тогочасної Німеччини — під його юрисдикцію підпадали кіно, театр, радіо і преса[3], що давало йому можливість контролювати та вирішувати що люди читають, бачать, слухають та думають.[4]

Структура[ред. | ред. код]

Міністерство пропаганди та громадської просвіти поділялося на 7 департаментів:

  1. Дівізія І (адміністративно-правова)
  2. Дівізія ІІ (масові мітинги; охорона здоров'я; молодь)
  3. Дівізія ІІІ (радіомовлення)
  4. Дівізія IV (національна та зарубіжна преса)
  5. Дівізія V (кінофільми та їх цензурування)
  6. Дівізія VI (мистецтво, музика, театр)
  7. Дівізія VII (захист від контрпропаганди: як зовнішньої, так і внутрішньої)

Список міністрів[ред. | ред. код]

Портрет Міністр пропаганди Здобув посаду Покинув посаду Партія Кабінет
1 Йозеф Геббельс

(1897—1945)

14 березня 1933 р. 30 квітня 1945 р. НСДАП Гітлер
2 Вернер Науманн

(1909—1982)

30 квітня 1945 р. 2 травня 1945 р. НСДАП Геббельс

Джерела[ред. | ред. код]

  • Capelle H. van. Hitler's Henchmen. Netherlands: Uitgeverij Verba, 2004

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.moma.org/collection/works/79759
  2. Ministry of Propaganda and Public Enlightenment. encyclopedia.ushmm.org (англ.). Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  3. Ministry of Propaganda and Public Enlightenment. encyclopedia.ushmm.org (англ.). Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  4. Capelle, H. (2004). Hitler’s Henchmen. Netherlands: Uitgeverij Verba.