Міомер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філе окуня на якому видно структуру міомерів
Філе лосося
Філе лосося в поперечному розрізі. Добре видно як окремі міомери відділені один від одного світлішою сполучною тканиною — міосептами

Міомери (від грец. міо — м'яз і méros — частина) — послідовно розташовані вздовж поздовжньої осі тіла сегменти паріетальної мускулатури безчерепних і хребетних тварин (найчастіше це м'язові волокна зигзагоподібної форми). Розвиваються з клітин міотомів. У безхвостих земноводних та амніотів міомери зазвичай є тільки в зародків. Міомери в тілі риби мають структуру конусів, вкладених один в одний. Поздовжні м'язові волокна кожного міомера спереду і ззаду прикріплюються до міосептів (перегородок зі сполучної тканини). У риб і земноводних міомери розділяються, крім того, горизонтальним міосептом на спинний (верхній, дорсальний) і черевний (нижній, вентральний) відділи.

Міомери часто використовуються для визначення та ідентифікації видів, так як їх кількість відповідає кількості хребців у дорослих особин.

Схема мускулатури кісткових риб (1 – міомери, 2 – міосепти)

Система міомерів взаємопов'язана зі скелетом (опора при скороченні), і з нервовою системою (до кожного м'язового волокна підє'днаний окремий нерв). Нерви, кровоносні та лімфатичні судини розміщуються в з'єднувальних перегородках — міосептах. Найбільш виразно міомери видно у личинок риб поки їх тіла прозорі.


Почергове скорочення міомерів правої і лівої частини через сухожилля передається на хребет, спонукаючи його до хвилеподібного руху — по всій довжині тіла, або лише в хвостовому відділі, змінюючи положення хвостового плавця, завдяки чому тіло риби рухається вперед.

Риби

Еволюція та систематикаЗовнішні покривиСкелет та мускулатураНервова система та органи чуттяКровоносна система та газообмінЖивлення та травна системаВидільна система та осморегуляціяРиба як символ