Мірко Таккола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Мірко Таккола
Мірко Таккола
Мірко Таккола
Мірко Таккола у 1991 році
Особисті дані
Народження 14 серпня 1970(1970-08-14) (53 роки)
  Піза, Італія
Зріст 188 см
Вага 84 кг
Громадянство  Італія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Італія «Піза»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987–1989 Італія «Піза» 2 (0)
1989–1990 Італія «Тернана» 22 (1)
1990–1991 Італія «Пескара» 15 (1)
1991–1992 Італія «Піза» 35 (6)
1992–1993   Італія «Інтернаціонале» 6 (0)
1993–1994 Італія «Луккезе-Лібертас» 33 (2)
1994–1995 Італія «Палермо» 22 (1)
1995–1998 Італія «Наполі» 7 (0)
1997   Італія «Кальярі» 4 (0)
1998   Італія «Луккезе-Лібертас» 16 (0)
1998–2000 Греція ПАОК 28 (5)
2000   Італія «Палермо» 11 (0)
2000–2001 Португалія «Мая» 30 (2)
2001–2003 Італія «Віртус Ланчано» 49 (4)
2003–2004 Італія «Сора» 29 (1)
2004–2006 Італія «Сан-Марино Кальчо» 63 (0)
2006–2007 Італія «Тернана» 24 (1)
2007–2008 Італія «Сан-Марино Кальчо» 20 (0)
2008–2009 Італія «Паганезе» 28 (1)
2009 Італія «Мессіна» 8 (0)
2010 Італія «Потенца» 7 (0)
2010–2011 Італія «Сапрі» 12 (1)
2011 Італія «Монтериджоні»[en] 11 (1)
2011–2012 Італія «Форколі» 16 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1992 Італія Італія U-21 1 (0)
1992 Італія Італія (ол.) 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Мірко Таккола (італ. Mirko Taccola, нар. 14 серпня 1970, Піза) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 14 серпня 1970 року в місті Піза. Вихованець футбольної школи клубу «Піза»[1]. Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1987 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, але основним гравцем так і не став, взявши участь лише у 2 матчах Серії А. За цей час виборов титул володаря Кубка Мітропи у 1988 році.

В результаті у жовтні 1989 року перейшов у клуб Серії С1 «Тернана», де був основним гравцем, а після завершення сезону став гравцем клубу Серії Б «Пескара». Там Таккола також провів один сезон, після чого повернувся в «Пізу», що за час відсутності Мірко опустилась до Серії Б. Цього разу Такколі вдалося закріпитись в клубі та стати основним гравцем і в результаті в листопаді 1993 року перейшов на правах оренди в італійський гранд «Інтернаціонале»[2]. За новий клуб Таккола дебютував 22 листопада 1992 року в міланському дербі з «Міланом» (1:1), але закріпитись не зумів і, зігравши до кінця року лише 6 ігор у Серії А, покинув клуб і наступні два сезони по року грав у клубах Серії Б «Луккезе-Лібертас» та «Палермо», будучи основним гравцем.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу Серії А «Наполі», до складу якого приєднався влітку 1995 року. Втім у вищому дивізіоні Таккола знову не зміг заграти і здавався в оренду в клуби «Кальярі» (Серія А) та «Луккезе-Лібертас» (Серія Б).

У 1998 році він поїхав до Греції, де протягом двох сезонів був гравцем ПАОКа. Він швидко став улюбленцем трибун завдяки своїй самовіддачі, динаміці і хорошому вибору гольової позиції. Він забив 5 голів у 28 матчах, але більшість уболівальників запам'ятала гол, який не був зарахований: ΠΑΟΚ приймав на своєму полі «Олімпіакос» 30 жовтня 1998 року. Рахунок був 1:2 після того як на 80 хвилині був призначений пенальті, незважаючи на те, що нападник був у положенні поза грою. Після цього «Тумба» підганяла свою команду вперед, щоб встановити паритет. Після навісу в штрафну площу Такола красиво пробив головою з підкруткою і зрівняв рахунок на 82 хвилині, але асистент головного арбітра Влахос побачив гру рукою і гол не був зарахований. Таке рішення викликало гнів на трибунах і серед футболістів, втім головний арбітр рішення не змінив[3].

На початку 2000 року перейшов у «Палермо» з Серії С1, а наступний сезон 2000/01 провів у клубі другого португальського дивізіону «Мая». В подальшому знову грав на батьківщині за клуби Серії С1 «Віртус Ланчано» та «Сора», а влітку 2004 року перейшов у санмаринський клуб «Сан-Марино Кальчо», що грав у нижчих італійських лігах і якому допоміг вийти з Серії С2 в Серію С1.

У сезоні 2006/07 грав у Серії С1 за «Тернану», після чого повернувся в «Сан-Марино Кальчо», де провів ще один сезон. 19 липня 2008 року підписав однорічний контракт з клубом Серії C1 «Паганезе», а влітку 2009 року став гравцем «Мессіни» з Серії D.

На початку 2010 року Таккола востаннє повернувся до професійного футболу, погравши недовго в Серії C1 за «Потенцу», а завершував професійну ігрову кар'єру у клубах Серії D «Сапрі», «Монтериджоні»[en] та «Форколі», де грав до 2012 року[4].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

1992 року залучався до складу молодіжної збірної Італії, з якою виграв молодіжний чемпіонат Європи 1992 року.

Того ж року захищав кольори олімпійської збірної Італії на Олімпійських іграх 1992 року у Барселоні, де збірна вилетіла у чвертьфіналі.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Піза»: 1988
Італія (U-21): 1992

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Panini, ред. (16). Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Т. Vol. 11 (1994-1995). с. 76. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  2. MIRKO TACCOLA — inter.it. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 20 листопада 2018.
  3. Итальянцы в ПАОК. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 19 березня 2022.
  4. Forcoli: più esperienza in difesa con l'arrivo di Mirko Taccola [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Radiobrunotoscana.it

Посилання[ред. | ред. код]