Мірослав Влеклий
| Мірослав Влеклий | ||||
|---|---|---|---|---|
 Мірослав Влеклий (2024) | ||||
| Народився | 1978 | |||
| Країна |
 Республіка Польща | |||
| Діяльність | журналіст, письменник, публіцист | |||
| Сфера роботи | література[1], журналістика[1] і публіцистика[1] | |||
| Мова творів | польська | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Мірослав Влеклий у Вікісховищі | ||||
Мірослав Влеклий (нар. 9 лютого 1978) — польський письменник, журналіст, автор книжок репортажів і театральних п'єс, зокрема, книги «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала» про Голодомор в Україні[2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Мірослав Влеклий народився у 1978 році. Після закінчення школи навчався у Вроцлавському університеті, вивчаючи польську філологію за спеціальністю «Журналістика». Після зустрічі з Ришардом Капусцінським зацікавився роботою репортера. Закінчивши заклад вищої освіти знайшов роботу в локальній газеті. У тій маленькій газетці уперше запровадив репортаж як жанр. Підвищувався свою професійну компетентність у Школі польського репортажу, котру заснували провідні польські репортери Маріуш Щигел, Войцех Тохман та Павел Гозлінський. Закінчивши школу, з 2012 року, в своїй роботі зосередився виключно на репортажах, покинувши новинну журналістику остаточно. Він — член асоціації репортерів «Реколектив»[3].
2020 року в львівському видавництві репортажної та документальної літератури «Човен» вийшла друком книга «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала».
Творчість[ред. | ред. код]
Мірослав Влеклий автор репортажних книг:
- «Я був тут. Тоні Галік»,
- «All Inclusive. Рай, у якому секс є богом»,
- «Рабан! Про церкву з іншого світу»,
- «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала» (вийшла друком в Україні в 2020 році),
- Не наш папа. Понтифікат Івана Павла ІІ у світі (Фільтри 2023)[4].
Співавтор декількох репортажів, за якими створено театральні вистави «Сварка», «Листи на волю», «Бог у дім», «Львів не віддамо».
Книга «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала» — жанрово унікальна[5]. Перш за все, це — репортаж-реконструкцію подорожі до Радянського Союзу в 1930-х роках британського репортера Ґарета Джонса, який першим розповів у західних медіях правду про Великий голод в Україні. Також у цій книзі подана докладна та драматична біографія Джонса, якого за опубліковані тексти про «комуністичний рай» цькували деякі корумповані західні журналісти, а через декілька років він помер за достатньо загадкових обставин[3][6].
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Лауреат премії «Маґеллан» у номінації «Репортажна книга» (2018; «Я був тут. Тоні Галік»)[7];
- Премія ім. Беата Павляк за книгу «Рабан! Про Церкву неземну» (2019)[8];
- номінація на премію Newsweek ім. Тереси Торанської за книгу «Грати короля тиші» (2014)[9];
- висунення на здобуття премії ім. Беати Павляк за книгу «Все включено. Рай, де секс — це Бог» (2015)[10];
- номінація на премію Newsweek ім. Тереси Торанської за книгу «Раби з бананової республіки» (2017)[11];
- номінація на Grand Press Digital за подкаст «Śledztwo Pisma» (2019)[12];
- номінація на премію Newsweek ім. Тереси Торанської в категорії «Найкращий журналістський матеріал» за книгу «Сімнадцять смертей за хвилину» (2019)[13];
- номінація на Верхньосілезьку літературну премію «Юліуш» зв книгу «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала» (2020[14]; перша книжка Мірослава Влеклого, перекладена українською мовою);
- номінація в конкурсі «Подкаст року». Януш Майка в категорії «Подкаст за платним екраном» для подкасту Epilog Śląsk Pisma (2022)[15].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Mirosław Wlekły. Lubimyczytać.pl (pl-PL) . Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ а б Мірослав Влеклий: «Я думав, що після книжки Енн Епплбаум про Голодомор вже ніщо не зможе мене шокувати». LB.ua. 26 жовтня 2020. Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ Nowa książka: „Nie nasz papież. Pontyfikat Jana Pawła II na świecie” Mirosław Wlekły - Nowy Teatr. nowyteatr.org (пол.). Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала» Мірослава Влеклого. Уривок. LB.ua. 5 липня 2020. Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ ҐАРЕТ ДЖОНС. ЛЮДИНА, ЯКА ЗАБАГАТО ЗНАЛА. Видавництво «Човен» (укр.). 14 червня 2020. Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ Lechosław Herz, Mirosław Wlekły, Beata Lewandowska-Kaftan... Rynek książki (pl-PL) . 26 листопада 2023. Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ Mirosław Wlekły i Agnieszka Pajączkowska uhonorowani. Rynek książki (pl-PL) . 26 листопада 2023. Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ Reporter Dużego Formatu wydał książkę "All Inclusive. Raj, w którym seks jest bogiem". Media2.pl (пол.). Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ Nagroda im. Beaty Pawlak. Rynek książki (pl-PL) . 26 листопада 2023. Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ Ks. Andrzej Draguła wśród finalistów Konkursu im. Teresy Torańskiej - Więź. wiez.pl (pl-PL) . 30 жовтня 2017. Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ Grand Press Digital 2019: nominacje. Grand Press (pl-PL) . Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ 25 reporterów nominowanych do Nagrody „Newsweeka” im. Teresy Torańskiej. www.wirtualnemedia.pl (пол.). 10 грудня 2019. Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ Edycja V - 2020 - Górnośląska Nagroda Literacka "Juliusz". www.nagrodajuliusz.pl. Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ Znamy nominowanych w konkursie Podcast Roku. W puli nagród 90 tys. zł. www.wirtualnemedia.pl (пол.). Процитовано 25 листопада 2023.
|
