Мірошникова Ганна Яківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мірошникова Ганна Яківна
Народилася 1 квітня 1940(1940-04-01) (84 роки)
Вільховець
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність steel fixer, депутатка, профспілкова діячка
Партія безпартійна
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
СРСР Народний депутат СРСР
8-го скликання
безпартійна 1970 — 1974
9-го скликання
безпартійна 1974 — 1979

Ганна Яківна Мірошникова (нар. 1 квітня 1940(19400401), село Вільховець, Новоушицький район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР) — українська радянська громадська та профспілкова діячка. Працювала слюсарем на заводах Одеси та Хмельницького, обиралася депутатом Верховної Ради СРСР 8-го та 9-го скликань. Пізніше стала діячкою профспілкового руху, обиралася секретарем Хмельницького обкому Профспілки працівників електростанцій і електротехнічної промисловості.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у 1940 році, отримала середню освіту. У 1956—1958 роках працювала старшою піонервожатою у середній школі. З 1959 до 1965 року працювала слюсарем-складальником у комплексній бригаді Одеського заводу сільськогосподарських машин імені Жовтневої Революції[ru][1]. У складі бригади займалася зварюванням сидіннів для причіплювачів, складанням плугів. Журналіст П. Стеценко так описував зовнішність Ганни під час роботи на заводі сільськогосподарських машин: «невеличка на зріст, тендітна, мов берізка»[2].

У 1965 році, через сімейні обставини, покинула Одесу та переїхала до Хмельницького, де стала працювати слюсарем-складальником або, за іншими відомостями, електромонтажницею-схемницею у монтажно-складальному цеху Хмельницького заводу трансформаторних підстанцій імені 50-річчя СРСР. Добре себе зарекомендувала на новому місці роботи, перевиконувала план та вносила рацпропозиції і тому була висунута кандидатом у депутати до Верховної ради СРСР від 556-го виборчого округу. У 1970 році Ганна Мірошникова була обрана депутатом Ради Союзу Верховної ради СРСР[3][2][4]. У 1971 році почала працювати слюсарем-монтажником на заводі трансформаторних підстанцій. У 1974 році була вдруге обрана депутатом Ради Союзу Верховної ради СРСР[5].

Як депутат, Ганна Мірошникова успішно вирішувала звернення як громадян так і підприємств, установ та населених пунктів свого виборчого округу. Допомагала своєму заводу у спорудженні житлових будинків для робітників. Неодноразово для вирішення питань щодо будівництва їздила у Москву. Також, для вирішення питань з постачання металом будівництва особисто їздила у Маріуполь та Череповець. У книзі з історії заводу трансформаторних підстанцій — «Люди, роки, життя» — зазначалося, що «в кожному житловому будинку, побудованому на кошти ХЗТП, є значна частина депутатської роботи Ганни Яківни»[6]. Перший секретар ЦК ЛКСМ України Андрій Гіренко, у своїй статті 1972 року, визначив Ганну Мірошникову як одну з молодих депутатів, які «вирішують важливі питання на сесіях Рад, беруть участь у роботі депутатських комісій, турбуються про задоволення потреб трудящих і зокрема молоді»[7]. У 1974 році колеги Ганни Мірошникової відмічали не тільки її майстерність та новаторство, але й доброту, вимогливість і не байдужість до людей[2].

На загальних зборах колективу трансформаторного заводу у 1979 році Ганна Мірошникова була обрана звільненим заступником голови профспілкового комітету з виробництва. На новій посаді проявила себе як активна профспілкова діячка, захисниця інтересів простих робітників. Займалася організацією дозвілля працівників, допомагала у отриманні квартир робітничим родинам. Завдяки своїй діяльності, стала відома за межами підприємства і була обрана секретарем Хмельницького обкому Профспілки працівників електростанцій і електротехнічної промисловості у 1981 році[8].

Була одружена, чоловік працював на Хмельницькому радіотехнічному заводі[2].

Потім — на пенсії в місті Хмельницькому.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Депутаты Верховного Совета, 1974, с. 298.
  2. ↑ а б в г д Стеценко, 1974, с. 2.
  3. ↑ Депутаты Верховного Совета, 1970, с. 288, 529.
  4. ↑ Люди, роки, життя, 2002, с. 71.
  5. ↑ Депутаты Верховного Совета, 1974, с. 298, 528.
  6. ↑ а б в г Люди, роки, життя, 2002, с. 72.
  7. ↑ Гіренко, 1972, с. 4.
  8. ↑ Люди, роки, життя, 2002, с. 71—72.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гіренко А. М. Вітчизна рідна — СРСР // Дніпро. — 1972. — № 12. — С. 2—7. — ISSN 1562-0379.
  • П. Стеценко. День і все життя // Радянське Поділля. — 1974. — 12 червня. — С. 2.
  • Люди, роки, життя. Від ХЗТП до ВАТ «Укрелектроапарат». — Хмельницький, 2002. — 276 с. — ISBN 966-7736-48-2.
  • Мирошникова Анна Яковлевна // Депутаты Верховного Совета СССР. Восьмой созыв. : [рос.]. — Москва, 1970. — 552 с.
  • Мирошникова Анна Яковлевна // Депутаты Верховного Совета СССР. Девятый созыв. : [рос.]. — Москва, 1974. — 552 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мірошникова_Ганна_Яківна&oldid=35701454