Міст Європи (Австрія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міст Європи
нім. Europabrücke
Міст Європи нім. Europabrücke
Міст Європи
нім. Europabrücke
Міст Європи. 2014
47°12′07″ пн. ш. 11°24′06″ сх. д. / 47.202222000027774129° пн. ш. 11.401944000027778969° сх. д. / 47.202222000027774129; 11.401944000027778969Координати: 47°12′07″ пн. ш. 11°24′06″ сх. д. / 47.202222000027774129° пн. ш. 11.401944000027778969° сх. д. / 47.202222000027774129; 11.401944000027778969
Країна Австрія Австрія
Розташування між Пачем і Шенбергом у Штубайталі
Галузь застосування автомобільний,
пішохідний (з 1984)
Перетинає долину Віпталь[de],
річку Зілль[de]
Тип конструкції коробчатий балковий міст у сталевій конструкції
Матеріал сталь, бетон
Основний проліт 198 м
Загальна довжина 815 м
Ширина 24,6 м
Висота конструкції 7,7 м
Висота склепіння над водою 192 м над річкою Сіл
Кількість смуг руху 6 смуг
Початок будівництва 25 квітня 1959
Відкрито 17 листопада 1963

Міст Європи нім. Europabrücke. Карта розташування: Австрія
Міст Європи нім. Europabrücke
Міст Європи
нім. Europabrücke
Міст Європи
нім. Europabrücke (Австрія)
Мапа
CMNS: [[commons:Category:Europabrücke (Brennerautobahn)|Міст Європи
нім. Europabrücke]]
у Вікісховищі

Міст Європи (нім. Europabrücke) — один з декількох європейських мостів, які мають подібну назву. Крім того, як зразок архітектурного прогресу 1960-х років, він має багато інших титулів — «проєкт століття», «колишній найвищий міст Європи» або «серце автобану Бреннер».[1]

Міст, а точніше віадук, забезпечує найкоротший шлях по трасі європейського автобану E45 з Німеччини та Західної Австрії до Італії (Інсбрук — Больцано — Модена). Він перетинає долину Віпталь[de] і річку Зілль[de]. Міст побудований на торговому шляху через перевал Бреннер, що використовується ще з часів античності, та є одним з головних альпійських маршрутів. Найвищий міст в Австрії, а з часу завершення будівництва в 1963 році, протягом 10 років, до 1974 року, був найвищим мостом у Європі, поки не відкрили на італійській автостраді A3 віадук Сфаласса[it] та віадук Італія[it]. Усі три ці конструкції були перевищені у 2004 році, коли Франція відкрила віадук Мійо, нині найвищий міст у Європі.[2] Найвищий стовп мосту Європи, висотою 137 м, після його побудови був найвищим мостовим стовпом у світі. На мо́сті Європи обладнані майданчики для стрибків з банджі.[3]

Міст Європи на автобані Е35. 2007

У 2013 році, через 50 років після відкриття для руху, через міст щороку проїжджало понад дванадцять мільйонів автомобілів.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Вигідне географічне розміщення перевалу Бреннера та відносно невелика висота (1372 м), що забезпечує зимову безпеку проїзду по ньому, характеризує його як найважливіший перевал північ — південь через Альпи. Уже в римські часи перевал Бреннер був одним із головних транспортних шляхів, оскільки інші альпійські перевали вищі, тому їх складніше подолати.

Будівництво автомагістралі через перевал Бреннер планувалося ще в 1957 році, але тоді будування мо́сту не передбачалося. Однак місцеві жителі, зацікавлені у розвитку альпійського туризму, домоглися прийняття рішення від 25 квітня 1959 року про будівництво віадука. Відстань між Інсбруком і Бреннером становила 34,5 км, різниця висот 772 м, максимальний нахил маршруту не повинен був перевищувати 6 %.[4]

Село Пач. 2011

Участь у конкурсі взяло кілька проектів, серед яких переміг балковий міст конструкторського бюро Waagner-Biro і VÖEST. Будівництво мо́сту, яке почалося у квітні 1959 року, завершилося 17 листопада 1963 року. Відтоді міст був підсилений і відновлювався багато разів.

Конструкція мосту

[ред. | ред. код]
Село Шенберг у Штубайталі. 2009

Головний міст закінчується на підпорі зі сторони села Шенберг. До складу мо́сту довжиною 820 м входить попередньо напружений бетонний мостик довжиною 120 м зі сторони села Пач, перехідна конструкція і головний міст довжиною 657 м з шістьма залізобетонними стовпами і одною балкою проїзної частини з ортотропною плитою на сталевій порожній коробці. Стовпи розміщені відповідно через 81 + 108 + 198 + 108 + 81 + 81 метрів. Найбільший стовп має висоту 137 м і фундамент глибиною 47 м. Міст має висоту 192 метри в найвищій своїй точці.[5]

Пам'ятник будівництва
мосту Європи. 2013

Ширина мосту під час реконструкції 1984 року була збільшена з 22,2 м до 24,6 м і зараз має по три смуги для кожного напряму руху. З обох сторін мосту є тротуари з високими огорожами.

Каплиця над Мостом Європи. 2014

Для будівництва Мосту Європи було використано 55000 м³ землі та каменю, 70000 м³ бетону, 1400 тонн арматурної сталі, 60 тонн попередньо напружених сталевих конструкцій, 6000 тонн конструкційної сталі , 3150 тонн дорожнього покриття та чотири з половиною роки будівництва.[1] Вартість будівництва становила 196 586 647 австрійських шилінгів.[6]

Каплиця мосту Європи. 2013

Міст має висоту 190 метрів над рівнем річки Сіл. Він 10 років був найвищим мостом Європи до побудови віадука Мала Рієка (200 м) у Чорногорії в 1973 році. Через міст щоденно проїжджають від 40 000 до 70 000 автомобілів.

Каплиця мосту Європи

[ред. | ред. код]
Фрески Карла Платнера

Під час будівництва Мосту Європи внаслідок аварій загинули 22 (23) особи. Існують чутки, що декілька з них впали в ще рідкий бетон пілонів мосту і залишилися там. Для вшанування пам'яті про ці жертви та відзначення великого історичного значення мосту для проїзду через Альпи на скалі над автостоянкою була побудована Каплиця мосту Європи[de] з оглядовим майданчиком під нею. Автором проекту був інсбрукський архітектор Губерт Праченський[de] (1916—2009).

Конструкція архітектурного комплексу каплиці має ромбоподібну основу з діагоналями 40 і 30 метрів. Сходи до каплиці, які поступово звужуються, закінчуються будівлею трикутної каплиці, за простим вівтарем якої через скляну стіну відкривається чудовий краєвид мосту Європи. Стіни каплиці оздоблені фресками південно-тірольського художника Карла Платнера[de] (1919—1986). Поруч з каплицею з металевих стійок побудована дзвіниця.[7]

Оглядовий майданчик на мосту Єропи

[ред. | ред. код]

Якщо переїжджатимете з Інсбрука через міст Європи, то після мосту можна повернети праворуч на стоянку. Щоб швидше зорієнтуватися дивіться на карту — Посилання на Google карту. Вдень тут можна безкоштовно припаркуватися. Нічна стоянка заборонена! Цей маршрут потребує оплати за проїзд. Якщо ви їдете через міст Європи з Інсбрука, ви сплачуєте мито на платній станції в Шенберзі. Це спеціальний платний маршрут, який тарифікується індивідуально та незалежно. Ви платите за поїздку.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]