Міхай Ботез
| Міхай Ботез | |
|---|---|
| рум. Mihai Horia Botez | |
| Народився |
18 листопада 1940[2] Бухарест, Румунія[2] |
| Помер |
11 липня 1995[1] (54 роки) Бухарест, Румунія[3] ·крововилив[1] |
| Країна |
 Румунія |
| Діяльність | математик, правозахисник, дипломат, політик, політичний активіст, дисидент |
| Alma mater | Бухарестський університет |
| Знання мов | румунська[4] і англійська |
| Заклад | Бухарестський університет |
| Посада | Постійні представники Румунії при Організації Об'єднаних Націй і Romania's ambassador to the USAd |
| Партія | Румунська комуністична партія (1984) |
| У шлюбі з | Mariana Celacd[5] |
Міхай Горія Ботез (рум. Mihai Horia Botez; 18 листопада 1940, Бухарест — 11 липня 1995, Бухарест) — румунський математик, дисидент і дипломат[6]. Постійний представник Румунії при Організації Об'єднаних Націй (1992—1994)[7].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 18 листопада 1940 року в Бухаресті. Закінчив математичний факультет Бухарестського університету. У 1966 році захистив докторську дисертацію в Центрі математичної статистики Румунської академії під керівництвом професора Георге Міхока. Професор (1970)
Міхай Ботез працював спочатку математиком-дослідником, доцентом кафедри економічної кібернетики, статистики та досліджень ASE (1967), а потім викладач математичного факультету кафедри статистики та розрахунку ймовірностей.
У 1967 році був призначений директором Центру перспективних досліджень.
У 1974—1977 рр. — директор Міжнародного центру методології дослідження майбутнього та розвитку.
У 1976 році провів кілька місяців як гість у Міжнародному центрі науковців Вудро Вільсона.
У 1977 році втратив посаду директора та академіка через свою незгоду з режимом Ніколае Чаушеску.
У 1979 році написав «Меморіал румунських інтелектуалів», який був прочитаний на Радіо «Вільна Європа» та опублікований у французькому журналі «La Nouvelle Alternative».
У 1985 році брав участь у Європейському конгресі культури в Мадриді, Іспанія.
У 1987 році після публікації у французькому журналі «L'Express» критичного інтерв'ю про ситуацію в Румунії, був призначений директором Обчислювального центру в Тулчі.
У 1988 році отримав політичний притулок у США, де отримав стипендію, після чого працював у ряді академічних установ, Стенфордському університеті, Університеті Індіани, Міжнародному центрі науковців Вудро Вільсона.
У 1992—1994 рр. — Постійний представник Румунії при Організації Об'єднаних Націй
У 1994 році — Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в США.
11 липня 1995 року помер від внутрішньої кровотечі від цирозу печінки[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в https://www.nytimes.com/1995/07/27/obituaries/mihail-h-botez-54-envoy-and-futurist.html
- ↑ а б https://www.observatorcultural.ro/articol/un-raspuns-la-cazul-mihai-botez/
- ↑ https://www.catavencii.ro/secretele-lui-mihai-botez/
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ https://books.google.co.jp/books?id=es5wDwAAQBAJ&pg=PT352&lpg=PT352&dq=mihai+botez+ambasador+mariana+celac&source=bl&ots=m7ea1LeLrd&sig=ACfU3U0feI8L6hfrSd42eTgaC8mqI80CYw&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwjLx4KvsuzpAhWIQN4KHewTDxsQ6AEwC3oECAsQAQ#v=onepage&q=mihai%20botez%20ambasador%20mariana%20celac&f=false
- ↑ Execuţia lui Mihai Botez. Disidentul transformat în agent al Securităţii. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
- ↑ MISIUNEA PERMANENTĂ A ROMÂNIEI pe lângă Organizaţia Naţiunilor Unite. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
- ↑ Despre Mihai Botez. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
|
