Наближення порожньої ґратки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Наближення порожньої ґратки — це модель зонної теорії кристалів, в якій потенціал кристалічної ґратки періодичний та ґранично слабкий. Енергія електронів у «порожній ґратці» точно така сама, як і вільних електронів. Головним здобутком такого підходу є схема класифікації електронних зон[1]:245, а практично застосовними є лише його розширення, зокрема, у вигляді ґраничних випадків майже вільних електронів та сильного зв'язку.

Розсіювання та періодичність[ред. | ред. код]

Зони вільних електронів в одновимірній порожній ґратці у схемі повторюваної зони (ліворуч) та зведеної зони (праворуч).

Розсіювання електронів на вузлах ґратки визначається просторовим розташуванням вузлів. Кожен вузол є потенціальною ямою, на якій з певною ймовірністю відбудеться акт розсіювання. Для частинки в одновимірній ґратці, зокрема, модель Кроніга-Пенні дає можливість аналітично обчислити зонну структуру за відомими значеннями потенціалу, відстані між сусідніми атомами та розміру потенціальної ями. Для дво- і тривимірних випадків подібні моделі з невеликою кількістю параметрів дають нереалістичні розв'язки.[2]:310 Тим не менше, в більшості областей зонну структуру вдається наближено описати за допомогою теорії збурень, починаючи з розв'язків для порожньої ґратки, тобто плоских хвиль.[1]:245

В наближенні порожньої ґратки електрони мають лише кінетичну енергію й закон дисперсії виглядає так:

.

Тут  — зведена стала Планка, m — маса електрона,  — вектор оберненого простору, який називають квазіімпульсом.

Якою малою не була би глибина потенціальної ями, у нескінченній періодичній ґратці рано чи пізно акт взаємодії відбудеться й хвилю буде відбито. Такий процес розсіювання зумовлює відомий закон Брегга, а також періодичність закону дисперсії електронів і поділ -простору на зони Бріллюена. Періодичність закону дисперсії математично виражається так.[1]:245 Якщо два -вектори різняться на будь-який вектор оберненої гратки, , то їм відповідає одне й те саме значення енергії, .

Завдяки цій періодичності для маркування всіх точок достатньо обмежитися такими значеннями , які лежать всередині першої зони Бріллюена; в поданому прикладі одновимірної лінійної ґратки зі сталою ґратки це значення . В такий спосіб у схемі зведених зон з'являються різні гілки закону дисперсії, їх доводиться додатково нумерувати: .

Енергетичні зони й густина станів[ред. | ред. код]

Докладніше: Густина станів
Густина станів вільних електронів у тривимірному k-просторі

Густина станів (англ. DOS) — це кількість електронних станів в інтервалі енергій , пронумерованому векторами оберненого простору. В одновимірному випадку густина станів, створювана зоною при даній енергії , тим більша, чим менше значення похідної .

Хоча елементарні комірки не є сферично симетричними, в наближеннях порожньої ґратки та майже вільних електронів квадратичний вигляд закону дисперсії зберігається. Порівняно з одновимірним, у дво- й тривимірному випадках кількість станів, що потрапляють в інтервал , збільшується внаслідок можливого виродження по напрямку вектора . Для тривимірної ґратки густина станів пропорційна кореню квадратному з енергії, який при квадратичному законі дисперсії у свою чергу пропорційний квазіімпульсу:

.

Друга й вищі зони Бріллюена[ред. | ред. код]

Вільні електрони, що рухаються порожньою ґраткою із хвильовим вектором поза першою зоною Бріллюена, будуть відбиті до першої зони Бріллюена. Хоча дуже схожий на вектор імпульсу, зберігається лише квазіімпульс, тобто зберігається з точністю до , будь-якого вектору зворотної ґратки. В зовнішніх посиланнях можна знайти онлайн-ресурси із прикладами та зображеннями вищих зон Бріллюена.

Модель майже вільних електронів[ред. | ред. код]

В багатьох звичайних металах, на кшталт алюмінію, ефект екранування значно послаблює електростатичне поле, створюване іонами ґратки при металічному зв'язку. Електростатичний потенціал в кристалі виражається як

,

де Z — атомний номер металу, e — елементарний заряд, r — відстань між електроном і ядром іону, q — параметр екранування, що обмежує дальнодію потенціалу. Перетворення Фур'є, , потенціалу ґратки дається формулою

.

Значення недіагональних елементів потенціалу (між різними векторами зворотної ґратки) майже дорівнюють нулю. В результаті величина забороненої зони спадає й результат стає подібним до передбаченого в наближенні порожньої ґратки.

Електронні зони поширених ґраток металів[ред. | ред. код]

За винятком кількох екзотичних структур, переважна більшість металів кристалізується в одному з трьох структурних типів: об'ємноцентрована чи гранецентрована кубічна структура, або щільноупакована гексагональна структура.

Зони вільних електронів в ОЦК кристалічній структурі
Зони вільних електронів в ГЦК кристалічній структурі
Зони вільних електронів в гексагональній щільноупакованій кристалічній структурі

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Киттель Ч. (1967). Квантовая теория твёрдых тел (російською) . М.: Наука.
  2. Киттель Ч. (1978). Введение в физику твёрдого тела (російською) . М.: Наука.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]