Навіщо вмирати за Данциг?
Навіщо вмирати за Данциг? (фр. Pourquoi mourir pour Dantzig?) — французьке антивоєнне[en] (на підтримку політики умиротворення) політичне гасло, яке виникло перед Другою світовою війною.
Стаття[ред. | ред. код]
Фраза бере початок у назві статті Mourir pour Dantzig? (укр. Вмирати за Данциг?), яку опублікувала паризька газета L'Œuvre[fr] 4 травня 1939 року під авторством французького «неосоціаліста[en]» Марселя Деа[en][1][2][3]. Стаття стосувалася одного з ультиматумів Третього Рейху Польській Республіці — вимоги передати вільне місто Данциг (зараз Гданськ) під німецький контроль[4] — та наводила аргументи за політику умиротворення[5]. Деа стверджував, що Францію не цікавить захист Польщі та що Адольф Гітлер буде повністю задоволений після отримання території. Він звинуватив Польщу у втягуванні Європи у війну необачною політикою[6].
Вплив[ред. | ред. код]
Існують різні погляди на значущість та вплив гасла. Французькі та іноземні політики помітили статтю Деа та схожі твори. Це спричинило заяви для преси прем'єр-міністра Едуара Даладьє та міністра закордонних справ Жоржа Бонне, який зазначив, що цю думку не поділяють ні більшість французів, ні французька влада[7].
Генрі Кіссінджер приписав гаслу деморалізацію французів[8], багато сучасних польських джерел вважають, що це була панівна думка серед союзників[9][10][11]; проте інші історики, зокрема Девід Гордон, стверджують, що така позиція не була поширеною, хоча й підтримувалася окремими політичними групами[12][13][6].
Після захоплення Франції Деа став колаборантом, мав посаду в маріонетковому уряді й навіть шукав у Німеччині підтримку своєї фашистської партії, радикальнішої за режим Віші[11][14].
Дуже негативно гасло сприйняли у Польщі[15], воно ввійшло в польську мову (umierać za Gdańsk) як опис аргументу, який не варто захищати[16]. Фраза досі використовується у польській[17] і не тільки[18] пресі. Ще в 1939 цю фразу охоче сприйняла нацистська пропаганда та використовувала у передачах французькою мовою під час Дивної війни[19]. Українською гасло часто згадували перед та під час російського вторгнення в Україну[3][20][21].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Larousse, Éditions. Marcel Déat - LAROUSSE. www.larousse.fr (фр.). Процитовано 3 жовтня 2022.
- ↑ Safire, William (12 жовтня 2011). In Love with Norma Loquendi (англ.). Random House Publishing Group. ISBN 978-0-307-79975-3.
- ↑ а б Навіщо вмирати за Данциг? Чому німці не хочуть допомагати Україні у її конфлікті з Росією. ФОКУС (укр.). 24 січня 2022. Процитовано 3 жовтня 2022.
- ↑ Sowell, Thomas (6 березня 2012). Intellectuals and Society (англ.). Basic Books. ISBN 978-0-465-03110-8.
- ↑ Bell, Daniel; Donoghue, Denis. The Higher Criticism | Denis Donoghue (англ.). ISSN 0028-7504. Процитовано 3 жовтня 2022.
- ↑ а б Tomczak, Andrzej; Górski, Karol (1983). Polska--Francja: dziesięć wieków związków politycznych, kulturalnych i gospodarczych (пол.). Książka i Wiedza. ISBN 978-83-05-11067-9.
- ↑ Herman, John (1998). The Paris Embassy of Sir Eric Phipps: Anglo-French Relations and the Foreign Office, 1937-1939 (англ.). Sussex Academic Press. ISBN 978-1-902210-04-9.
- ↑ Kissinger, Henry (1994). Diplomacy (англ.). Simon and Schuster. ISBN 978-0-671-51099-2.
- ↑ Podkowiński, Marian (1984). Po obu stronach Atlantyku (пол.). Wydawn. Poznańskie. ISBN 978-83-210-0485-3.
- ↑ Więź (пол.). CKPiW "Ruch". 1993.
- ↑ а б Guz, Eugeniusz (2009). Zagadki i tajemnice kampanii wrześniowej: plany Hitlera wobec Polski; mity i fantazje wokół prowokacji gliwickiej; nieznane szczegóły obrony Warszawy (пол.). Bellona.
- ↑ A NYMAS Fulltext Resource: France:1940. bobrowen.com. Процитовано 3 жовтня 2022.
- ↑ Jackson, Julian (22 квітня 2004). The Fall of France: The Nazi Invasion of 1940 (англ.). OUP Oxford. ISBN 978-0-19-280550-8.
- ↑ Walter, Baumel Judith Tydor Laqueur; Laqueur, Walter; Baumel-Schwartz, Judith Tydor (1 січня 2001). The Holocaust Encyclopedia (англ.). Yale University Press. ISBN 978-0-300-13811-5.
- ↑ Chrobaczyński, Jacek (2002). Nie okryĺ się niesĺawa naród polski: społeczne aspekty wrzesnia 1939 roku (пол.). Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej. ISBN 978-83-7271-139-7.
- ↑ Głowiński, Michał (1980). Język i społeczeństwo (пол.). Czytelnik. ISBN 978-83-07-00347-4.
- ↑ Miller: PO jest gotowa umierać za Gdańsk. TVN24 (пол.). Процитовано 3 жовтня 2022.
- ↑ Reichard, Martin (2006). The EU-NATO Relationship: A Legal and Political Perspective (англ.). Ashgate Publishing, Ltd. ISBN 978-0-7546-4759-1.
- ↑ James Holland (15 March 2011). The Battle of Britain: Five Months That Changed History; May-October 1940. Macmillan. с. 95. ISBN 978-0-312-67500-4. Процитовано 31 October 2012.
- ↑ Зеленський: Не хотіли вмирати за Данціг — довелося вмирати за Дюнкерк. Збруч (укр.). 19 лютого 2022. Процитовано 3 жовтня 2022.
- ↑ Вмерти за Маріуполь. Що сказав Байден і чому пощастило Естонії — DSnews.ua (укр.). 16 лютого 2022. Процитовано 3 жовтня 2022.