Надвисокочастотний розряд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Надвисокочасто́тний розря́д (НВЧ розряд, мікрохвильовий розряд) — електричний розряд у газах, створюваний змінним електричним полем із частотою 109 — 1011 Гц.

НВЧ розряди класифікують за способом збудження:

  • НВЧ розряд у хвилеводі;
  • НВЧ розряд у резонаторі. Завдяки резонансу, цей спосіб дозволяє відносно легко отримувати в лабораторних умовах НВЧ розряди з напруженістю поля аж до 106 В/см.
  • НВЧ розряд у вільному просторі.

НВЧ розряд у техніці[ред. | ред. код]

НВЧ розряд використовується в плазмотронах, у плазмохімічних реакторах.

Паразитний НВЧ розряд може виникати навколо деталей потужних НВЧ приладів, зокрема у вакуумі, розвиваючись за рахунок вторинної електронної емісії, і тим самим обмежуючи потужність цих приладів.

Сірчана лампа

НВЧ розряд використовують для безелектродного збуджування атомів, наприклад, в сірчаних безртутних люмінесцентних лампах, в яких НВЧ розряд використовується для збудження атомів сірки[1].

Існують також проєкти з очищення атмосфери Землі від фреонів за допомогою висотних НВЧ розрядів.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 28 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. journals.ioffe.ru/jtf/1998/12/p15-24.pdf — http://ru-tld.ru

Посилання[ред. | ред. код]