Надскупчення Шеплі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Надскупчення Шеплі
Дані спостереження (Епоха )
Сузір'я Центавр
Пряме піднесення 13г 25х с[1]
Схилення -30° 0′ 0″[1]
Червоний зсув 0.046
Відстань
(спільного віддалення)
200 Мпк (652 Mly)
Інші назви
Shapley Concentration, SCl 124
Див.також: група галактик, скупчення галактик, список груп та скупчень галактик

Надскупчення Шеплі або Концентрація Шеплі (SCL 124) — найбільша концентрація галактик в нашому найближчому Всесвіті, яка утворює гравітаційно взаємодіючу одиницю, тобто стискає себе замість розширення разом із Всесвітом. Вона фіксується як вражаюча надмірна щільність у розподілі галактик у сузір'ї Центавра. Надскупчення розташовано на відстані 650 мільйонів світлових років (z = 0.046) від Землі.

Історія[ред. | ред. код]

1930 року[2] Гарлоу Шеплі та його колеги з обсерваторії Гарвардського коледжу розпочали огляд галактик південного неба, використовуючи фотографічні пластини, отримані на 24-дюймовому телескопі Брюса в Блумфонтейн, Південна Африка. До 1932 року Шеплі повідомив про відкриття 76 000 галактик, яскравіших за 18-ту видиму величину на третині південного неба, на підставі підрахунку галактик з його пластин. Деякі з цих даних пізніше були опубліковані як частина Гарвардського підрахунку галактик, який мав на меті нанести на карту неба затемнення нашою Галактикою і знайти просторову щільність галактик.

У цьому каталозі Шеплі міг бачити більшу частину «хмари Волосся Вероніки-Діви» (тепер відомо, що вона є суперпозицією Надскупчення Волосся Вероніки і Надскупчення Діви), але для нього «хмара» у сузір'ї Центавра була найвражаючою концентрацією галактик. Він вважав її особливо цікавою через її «великі лінійні розміри, численну популяцію і виразно витягнуту форму». Цей опис можна ототожнити з тим, що ми тепер знаємо як ядро Надскупчення Шеплі. Шеплі оцінив відстань до цієї хмари в 14 разів більшою, ніж до кластер Діви, на основі середніх діаметрів галактик. Такий розрахунок розмістив би Надскупчення Шеплі на відстані 231 Мпк, виходячи з поточної оцінки відстані до скупчення галактик у сузір'ї Діви.

Нещодавно надскупчення Шеплі було фактично знову відкрите Сомаком Райчадхурі[3], на основі огляду галактик з оглядових таблиць англійського телескопа Шмідта (UK Schmidt Telescope), з використанням автоматизованого вимірювального приладу пластин (Automated Plate Measuring Facility, APM) Кембриджського університету, Англія. У його праці, надскупчення було названо на честь Гарлоу Шеплі, в знак визнання його піонерського огляду галактик, в яких вперше була виявлена ця концентрація галактик. Приблизно в той же час Роберто Скарамелла з колегами також помітили цю вражаючу концентрацію скупчень у Каталозі Ейбелла: вони назвали його концентрацією Альфа[4].

Поточний інтерес[ред. | ред. код]

Надскупчення Шеплі лежить дуже близько до напрямку, в якому Локальна група галактик (включаючи нашу Галактику) рухається відносно системи відліку космічного мікрохвильового фону. Це змусило багатьох спекулювати, що Надскупчення Шаплі може бути однією з головних причин власного руху нашої Галактики (Великий Аттрактор може бути іншою причиною) — і привело до сплеску інтересу до цього надскупчення. Було виявлено, що Великий Атрактор і всі галактики в нашому куточку Всесвіту (включаючи нашу галактику Чумацький Шлях) рухаються в напрямку до Надскупчення Шеплі.[5]

У 2017 році було запропоновано, що рух по відношенню до атракторів, подібно аттрактору Надскупчення Шеплі, створює відносний рух від областей з низькою щільністю, які можуть бути візуалізовані як віртуальний відлякувач. Такий підхід дає нові способи розуміння та моделювання варіацій в галактичних рухах. Найближча велика ділянка нижчої щільності була названа дипольним відлякувачем.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2017. Процитовано 1 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютого 2009. Процитовано 1 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Raychaudhury, Somak (1989). The distribution of galaxies in the direction of the 'Great Attractor'. Nature (англ.) (342): 251—255. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 1 червня 2019.
  4. A marked concentration of galaxy clusters: is this the origin of large-scale motions? R. Scaramella et al. Nature 338, 562 (1989). Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 1 червня 2019.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 1 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Hoffman, Yehuda; Pomarède, Daniel; Tully, R. Brent; Courtois, Hélène M. (30 січня 2017). The dipole repeller. Nature Astronomy. 1 (2). arXiv:1702.02483. Bibcode:2017NatAs...1E..36H. doi:10.1038/s41550-016-0036. Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 1 червня 2019.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]